За фабричной заставой (из к/ф "Они были первыми") - Леонид Утёсов, Эстрадный оркестр п/у Леонида Утёсова, Марк Григорьевич Фрадкин

Где закаты в дыму,

Жил парнишка кудрявый —

Лет семнадцать ему.

О весенних рассветах

Тот парнишка мечтал.

Мало видел он света,

Добрых слов не слыхал.

Рядом с девушкой верной

Был он тих и несмел.

Ей любви своей первой

Объяснить не умел.

И она не успела

Даже слова сказать.

За рабочее дело

Он ушёл воевать.

За рабочее дело

Он ушёл воевать.

Но, порубанный саблей,

Он на землю упал.

Кровь ей отдал до капли,

На прощанье сказал:

«Умираю, но скоро

Наше солнце взойдёт…»

Шёл парнишке в ту пору

Восемнадцатый год.

За фабричной заставой,

Где закаты в дыму,

Жил парнишка кудрявый —

Лет семнадцать ему.

Парню очень хотелось

Счастье здесь увидать.

За рабочее дело

Он ушёл воевать!

За рабочее дело

Он ушёл воевать!

Де заходи сонця в диму,

Жив хлопчина кучерявий—

Років сімнадцять йому.

Про весняні світанки

Той хлопчина мріяв.

Мало бачив він світла,

Добрих слів не чув.

Поряд з дівчиною вірною

Був він тихий і несміливий.

Їй любові свого першого

Пояснити не вмів.

І вона не встигла

Навіть слова сказати.

За робоча справа

Він пішов воювати.

За робоча справа

Він пішов воювати.

Але, порубаний шаблею,

Він на землю впав.

Кров їй віддав до краплі,

На прощання сказав:

«Вмираю, але скоро

Наше сонце зійде...»

Ішов хлопцеві в ту пору

Вісімнадцятий рік.

За фабричною заставою,

Де заходи сонця в диму,

Жив хлопчина кучерявий—

Років сімнадцять йому.

Хлопцю дуже хотілося

Щастя тут побачити.

За робоча справа

Він пішов воювати!

За робоча справа

Він пішов воювати!