Подраночки - Владимир Трошин

Кто ж обидел тебя, отчего ты печалишься?

Ты живёшь не любя и ни с кем не встречаешься.

На щеке борозда пролегла вместо ямочки.

Стук колёс, поезда, а в них едут подраночки, подраночки.

Ох, вы бабочки милые, ваши крылья с опалиной.

Ваше сердце остыло и покрылось окалиной.

Постарайтесь забыться и кому-то понравиться,

Постарайтесь влюбиться и с гордынею справиться, справиться.

Так и едет печаль и обида в морщиночках

Та, которую звали — моя половиночка

И снуют безразлично проездом прохожие

Жаль, что это типичная, а они толстокожие, толстокожие.

Кто ж обидел тебя, отчего ж ты печалишься?

Ты живёшь не любя и ни с кем не встречаешься.

На щеке борозда пролегла вместо ямочки.

Стук колёс, поезда, а в них едут подраночки, подраночки.

Подраночки, подраночки.

Подраночки.

Хто ж образив тебе, чому ти сумуєш?

Ти живеш не люблячи і ні з ким не зустрічаєшся.

На щеці борозна пролягла замість ямочки.

Стук коліс, поїзди, а в них їдуть підраночки, підраночки.

Ох, ви метелик милі, ваші крила з опалиною.

Ваше серце охололо і покрилося окалиною.

Намагайтеся забути і комусь сподобатися,

Постарайтеся закохатися і з гордістю впоратися, впоратися.

Так і їде сум і образа в зморшках

Та, яку звали — моя половиночка

І існують байдуже проїздом перехожі

Шкода, що це типова, а вони товстошкірі, товстошкірі.

Хто ж образив тебе, чому ти журишся?

Ти живеш не люблячи і ні з ким не зустрічаєшся.

На щеці борозна пролягла замість ямочки.

Стук коліс, поїзди, а в них їдуть підраночки, підраночки.

Подраночки, підраночки.

Подраночки.