Окна - Владимир Пресняков

Одиноко мне без тебя и с тобою не лучше.

Я как ветер, что потерял в синем небе игрушку.

И скитаюсь я по дворам, по закрытым окнам.

Не видала ли детвора девочки жестокой.

Припев:

Окна!

Ты запертыми не держи, не держи.

Окна!

Приотвори мне окна своей души.

Окна!

Все эта-эта-этажи, этажи.

Окна!

Приотвори мне окна своей души.

Приоткрой свою грусть, и я покажу тебе небо.

С океанами для дождя и барханами снега.

Повторяешь ты слово «нет», слово «да», не зная.

Почему ты не веришь мне, девочка смешная?

Припев:

Окна!

Ты запертыми не держи, не держи.

Окна!

Приотвори мне окна своей души.

Окна!

Все эта-эта-этажи, этажи.

Окна!

Приотвори мне окна своей души.

Окна!

Ты запертыми не держи, не держи.

Окна!

Приотвори мне окна своей души.

Окна!

Все эта-эта-этажи, этажи.

Окна!

Приотвори мне окна своей души.

Самотньо мені без тебе і з тобою не краще.

Я як вітер, що втратив у синьому небі іграшку.

І мандрую я по дворах, за закритими вікнами.

Не бачила чи дітвора дівчинки жорстокою.

Приспів:

Вікна!

Ти замкненими не тримай, не тримай.

Вікна!

Прочини мені вікна своєї душі.

Вікна!

Усі ця-ета-поверхи, поверхи.

Вікна!

Прочини мені вікна своєї душі.

Відкрий свій смуток, і я покажу тобі небо.

З океанами для дощу та барханами снігу.

Повторюєш ти слово «ні», слово «так», не знаючи.

Чому ти не віриш мені, дівчинко смішна?

Приспів:

Вікна!

Ти замкненими не тримай, не тримай.

Вікна!

Прочини мені вікна своєї душі.

Вікна!

Усі ця-ета-поверхи, поверхи.

Вікна!

Прочини мені вікна своєї душі.

Вікна!

Ти замкненими не тримай, не тримай.

Вікна!

Прочини мені вікна своєї душі.

Вікна!

Усі ця-ета-поверхи, поверхи.

Вікна!

Прочини мені вікна своєї душі.