Замок из дождя - Владимир Пресняков

Дождь город пуст и мы идем

Вниз по улице вдвоем

Забрели с тобой шутя мы за стены дождя

В мокрых окнах гаснет свет

Только нас давно там нет

Мы не знаем, что потом словно связаны дождем

В нашем призрачном замке

Мы вошли в этот замок из дождя

Только двое ты и я

И так долго были вместе

Мы спаслись в этом замке из дождя

Только двое ты и я

В самом одиноком месте ты и я

Но близко утро и сейчас первый луч коснулся нас

Разрушая волшебство откровенья твоего

И уже издалека встречный смотрит свысока

И смеется нам в глаза как не верит в чудеса

Одинокий прохожий

Мы вошли в этот замок из дождя

Только двое ты и я

И так долго были вместе

Мы спаслись в этом замке из дождя

Только двое ты и я

В самом одиноком месте ты и я

Мы вошли в этот замок из дождя

Только двое ты и я

И так долго были вместе

Мы спаслись в этом замке из дождя

Только двое ты и я

В самом одиноком месте ты и я

Дощ місто порожнє і ми йдемо

Вниз по вулиці удвох

Забрели з тобою жартома ми за стіни дощу

У мокрих вікнах гасне світло

Тільки нас давно там немає

Ми не знаємо, що потім ніби пов'язані дощем

У нашому примарному замку

Ми увійшли до цього замку з дощу

Тільки двоє ти та я

І так довго були разом

Ми врятувалися в цьому замку з дощу

Тільки двоє ти та я

У самому самотньому місці ти і я

Але близько ранку і зараз перший промінь торкнувся нас

Руйнуючи чари одкровення твого

І вже здалеку зустрічний дивиться зверхньо

І сміється нам у вічі як не вірить у чудеса

Самотній перехожий

Ми увійшли до цього замку з дощу

Тільки двоє ти та я

І так довго були разом

Ми врятувалися в цьому замку з дощу

Тільки двоє ти та я

У самому самотньому місці ти і я

Ми увійшли до цього замку з дощу

Тільки двоє ти та я

І так довго були разом

Ми врятувалися в цьому замку з дощу

Тільки двоє ти та я

У самому самотньому місці ти і я