Бабочка и мотылёк - Владимир Пресняков

Свет еле-еле

Оставляет на тебе

След поцелуя в зной июля в комнате

А я считаю родинки твои, как стаю птиц

Воспоминания не удалить

Та любовь далеко

Мы её потеряли так легко

Та любовь далеко

Мы её не узнали, мы на огонь летели

Как бабочка и мотылёк

Ты не просила ничего, но все взяла

И на постели твои руки - два крыла

Раскинулись готовые весь мир собой обнять

Воспоминания не поменять

Та любовь далеко

Мы её потеряли так легко

Та любовь далеко

Мы её не узнали, мы на огонь летели

Как бабочка и мотылёк

Как бабочка и мотылёк

Та любовь... далеко

Та любовь... далеко

Та любовь далеко

Мы её потеряли так легко

Та любовь далеко

Мы её не узнали, мы на огонь летели

Как бабочка и мотылёк

Світло ледве-ледве

Залишає на тобі

Слід поцілунок у спеку липня в кімнаті

А я вважаю родимки твої, як зграю птахів

Спогади не видалити

Те кохання далеко

Ми її втратили так легко

Те кохання далеко

Ми її не впізнали, ми на вогонь летіли

Як метелик і метелик

Ти не просила нічого, але все взяла

І на ліжку твої руки – два крила

Розкинулися готові весь світ собою обійняти

Спогади не змінити

Те кохання далеко

Ми її втратили так легко

Те кохання далеко

Ми її не впізнали, ми на вогонь летіли

Як метелик і метелик

Як метелик і метелик

Те кохання... далеко

Те кохання... далеко

Те кохання далеко

Ми її втратили так легко

Те кохання далеко

Ми її не впізнали, ми на вогонь летіли

Як метелик і метелик