Ведьма - Владимир Кузьмин

Припев:

Ведьма… Ведьма…

Ведьма… Ведьма…

Ведьма… Ведьма…

Однажды, перед рассветом она проникла в мой дом.

Сверкнула молния где-то, и мы остались вдвоём,

Я сонный, полураздетый, решил взбодриться вином.

Она прекрасней принцессы предстала передо мной.

Я не скрывал интереса к той красоте неземной

Я знал, что ведьма из леса жизнь видит только ночной!

Она зажгла сигарету, меня коснулась рукой,

И, оказавшись раздетой, вдруг стала нежной такой.

«Я посижу до рассвета?»

— она спросила с тоской.

Припев:

Ведьма… Ведьма…

Ведьма… Ведьма…

Ведьма… Ведьма…

Что от меня вы хотите?

— Сейчас узнаешь, родной.

Вина налить вам, простите?

— Ну, если выпьешь со мной.

Ведь я твой ангел-хранитель, а ты мой ангел земной!

Мне Высший мой повелитель тебя беречь приказал.

Ты душ людских исцелитель, Бог высший дар тебе дал,

С планеты райской спаситель тебя на землю прислал".

Ты знаешь, что в жизни прошлой была твоей я женой.

Ты не сочти меня пошлой, займись любовью со мной"

Я посмотрел за окошко: Летите быстро домой.

Вы в трёх минутах от смерти, убьёт вас солнечный свет.

Придёте ночью, поверьте — вы не услышите «нет»,

Не помешает нам счастье, и мы нарушим запрет.

Я буду ждать до заката и сразу я прилечу,

Я вовсе не виновата в том, что тебя я хочу,

Потом захочешь куда-то — хоть до Луны прокачу!

Ведьма, ведьма, ведьма…

Припев:

Ведьма… Ведьма…

Ведьма… Ведьма…

Ведьма… Ведьма…

Хоть до Луны прокачу!

Ведьма… Ведьма…

Ведьма… Ведьма…

Ведьма… Ведьма…

Хоть до Луны прокачу!

Ведьма… Ведьма…

Ведьма… Ведьма…

Ведьма… Ведьма…

Приспів:

Відьма... Відьма...

Відьма... Відьма...

Відьма... Відьма...

Якось, перед світанком вона проникла в мій будинок.

Блискала блискавка десь, і ми залишилися вдвох,

Ясонний, напівроздягнений, вирішив підбадьоритися вином.

Вона прекрасніше принцеси постала переді мною.

Я не приховував інтересу до тієї краси неземної

Я знав, що відьма з лісу життя бачить тільки нічний!

Вона запалила сигарету, мене торкнулася рукою,

І, опинившись роздягненою, раптом стала ніжною такою.

«Я посиджу до світанку?»

— вона спитала з тугою.

Приспів:

Відьма... Відьма...

Відьма... Відьма...

Відьма... Відьма...

Що від мене ви хочете?

— Тепер дізнаєшся, рідний.

Вина налити вам, вибачте?

— Ну, якщо вип'єш зі мною.

Адже я твій ангел-охоронець, а ти мій ангел земний!

Мені Вищий мій король тебе берегти наказав.

Ти душ людських зцільник, Бог вищий дар тобі дав,

З планети райської рятівник тебе на землю прислав».

Ти знаєш, що в житті минулого була твоєю дружиною.

Ти не вважай мене вульгарною, займися любов'ю зі мною"

Я подивився за віконце: Летіть швидко додому.

Ви в трьох хвилинах від смерті, уб'є вас сонячне світло.

Прийдете вночі, повірте — ви не почуєте «ні»,

Не завадить нам щастя, і ми порушимо заборону.

Я чекатиму до заходу й відразу я прилікую,

Я зовсім не винна в тому, що тебе я хочу,

Потім захочеш кудись — хоч до Місяця прокачу!

Відьма, відьма, відьма…

Приспів:

Відьма... Відьма...

Відьма... Відьма...

Відьма... Відьма...

Хоч до Місяця прокачу!

Відьма... Відьма...

Відьма... Відьма...

Відьма... Відьма...

Хоч до Місяця прокачу!

Відьма... Відьма...

Відьма... Відьма...

Відьма... Відьма...