Пристань твоей надежды - Владимир Кузьмин

Льёт ли ливнем июль или вьюжит февраль,

Ищет пристань свою твой усталый корабль.

В море долгих ожиданий, не спуская парусов,

Ищет он, меж островов, берег своих мечтаний.

Пристань твоей надежды ждёт тебя,

Пристань твоей надежды на горизонте.

Сквозь туман и расстоянья

Ты не видишь мой свет,

Ты не слышишь мой голос зовущий нежно.

Если песня моя до тебя долетит,

Ты увидишь маяк на своём пути.

Тотчас в крылья превратятся голубые паруса

И взметнувшись в небеса, к берегам родным помчатся.

Пристань твоей надежды ждёт тебя,

Пристань твоей надежды на горизонте.

Сквозь туман и расстоянья

Ты увидишь мой свет,

Ты услышишь мой голос зовущий нежно.

Пристань твоей надежды ждёт тебя,

Пристань твоей надежды на горизонте.

Сквозь туман и расстоянья

Ты увидишь мой свет,

Ты услышишь мой голос зовущий нежно.

Чи ллє зливою липень або в'южить лютий,

Шукає пристань свою, твій втомлений корабель.

У морі довгих очікувань, не спускаючи вітрил,

Шукає він, між островами, берег своїх мрій.

Пристань твоєї надії чекає тебе,

Пристань твоєї надії на горизонті.

Крізь туман та відстані

Ти не бачиш моє світло,

Ти не чуєш мій голос ніжний.

Якщо пісня моя до тебе долетить,

Ти побачиш маяк на своєму шляху.

Відразу на крила перетворяться блакитні вітрила

І піднявшись у небеса, до берегів рідних помчать.

Пристань твоєї надії чекає тебе,

Пристань твоєї надії на горизонті.

Крізь туман та відстані

Ти побачиш моє світло,

Ти почуєш мій голос ніжний.

Пристань твоєї надії чекає тебе,

Пристань твоєї надії на горизонті.

Крізь туман та відстані

Ти побачиш моє світло,

Ти почуєш мій голос ніжний.