Сибирские морозы - EMIN, Владимир Кузьмин

Я не прошу судьбу вернуть тебя ко мне.

Я знаю, счастье не приходит дважды.

Плыву по ветру, но река моя в огне.

А я всего лишь парусник бумажный.

В поту холодном просыпаюсь, боль в груди.

Мне не даёт забыть прощальные объятья.

Последний крик любви, последнее "прости".

И тело нежное твоё под летним платьем.

Я не забуду тебя никогда.

Твою любовь, твою печаль, улыбки, слёзы.

А за окном всё так же стонут провода.

И поезд мчит меня в сибирские морозы.

А за окном всё так же стонут провода.

И поезд мчит меня в сибирские морозы.

Вино допито, свет погас, но дом чужой.

Чужая жизнь, чужая женщина разбудит.

Но боль потери не расстанется со мной.

Пока истерзанное сердце биться будет.

Пускай тепло твоё останется с тобой.

А мне мой лёд несбыточных желаний.

Я стал одним из всех, сольюсь теперь с толпой.

И поплыву в потоке разочарований.

Я не забуду тебя никогда.

Твою любовь, твою печаль, улыбки, слёзы.

А за окном всё так же стонут провода.

И поезд мчит меня в сибирские морозы.

А за окном всё так же стонут провода.

И поезд мчит меня в сибирские морозы.

Я не забуду тебя никогда.

Твою любовь, твою печаль, улыбки, слёзы.

А за окном всё так же стонут провода.

И поезд мчит меня в сибирские морозы.

А за окном всё так же стонут провода.

И поезд мчит меня в сибирские морозы.

Я не прошу долю повернути тебе до мене.

Я знаю, щастя не приходить двічі.

Пливаю за вітром, але річка моя у вогні.

А я лише парусник паперовий.

У холодному поті прокидаюся, біль у грудях.

Мені не дає забути прощальні обійми.

Останній крик кохання, останнє "вибач".

І тіло ніжне твоє під літнім платтям.

Я ніколи не забуду тебе.

Твоє кохання, твій смуток, посмішки, сльози.

А за вікном так само стогнуть дроти.

І потяг мчить мене у сибірські морози.

А за вікном так само стогнуть дроти.

І потяг мчить мене у сибірські морози.

Вино допите, світло згасло, але будинок чужий.

Чуже життя, чужа жінка розбудить.

Але біль втрати не розлучиться зі мною.

Поки змучене серце битиметься.

Нехай тепло твоє з тобою залишиться.

А мені мій лід нездійсненних бажань.

Я став одним із усіх, зіллюся тепер з натовпом.

І попливу у потоці розчарувань.

Я ніколи не забуду тебе.

Твоє кохання, твій смуток, посмішки, сльози.

А за вікном так само стогнуть дроти.

І потяг мчить мене у сибірські морози.

А за вікном так само стогнуть дроти.

І потяг мчить мене у сибірські морози.

Я ніколи не забуду тебе.

Твоє кохання, твій смуток, посмішки, сльози.

А за вікном так само стогнуть дроти.

І потяг мчить мене у сибірські морози.

А за вікном так само стогнуть дроти.

І потяг мчить мене у сибірські морози.