Душа - Владимир Кузьмин

Нежность жаждущих рук,

Я прикасаюсь к тебе, мне слышен трепетный стук

Сердца, в твоей истомленной груди.

Память терзает меня

И обжигает меня, больней святого огня

Счастье бежит где-то там, позади.

Невольница желтой земли.

Припев:

Вырвись, из плена, душа!

Вознесись над судьбой, сомненья круша.

Вырвись, вырвись из плена, душа моя!

Дай мне свободно вздохнуть

И другими глазами на мир взглянуть.

Вырвись, вырвись из плена, душа моя!

Душа моя.

Звуки над головой,

Это не ангелов плач, это не демонов вой —

Это моя умирает любовь.

Окна пугают звеня,

Стены, молчанье храня, сдвигаясь душат меня.

Тленно моя выпивается кровь —

Невольница желтой земли.

Припев.

Вырвись, из плена, душа!

Вознесись над судьбой, сомненья круша.

Вырвись, вырвись из плена, душа моя!

Дай мне свободно вздохнуть

И другими глазами на мир взглянуть.

Вырвись, вырвись из плена, душа моя!

Душа моя.

Ніжність спраглих рук,

Я доторкаюся до тебе, мені чути трепетний стукіт

Серця, у твоїх стомлених грудях.

Пам'ять мучить мене

І обпалює мене, болюче святого вогню

Щастя біжить десь там, позаду.

Невільниця жовтої землі.

Приспів:

Вирвись, із полонена, душа!

Піднесися над долею, сумніви круша.

Вирвись, вирвись із полону, душе моя!

Дай мені вільно зітхнути

І іншими очима на світ подивитись.

Вирвись, вирвись із полону, душе моя!

Душа моя.

Звуки над головою,

Це не ангелів плач, це не демонів вій —

Це моє кохання вмирає.

Вікна лякають ланок,

Стіни, мовчання зберігаючи, зсуваючись, душать мене.

Тлінно моя випивається кров.

Невільниця жовтої землі.

Приспів.

Вирвись, із полонена, душа!

Піднесися над долею, сумніви круша.

Вирвись, вирвись із полону, душе моя!

Дай мені вільно зітхнути

І іншими очима на світ подивитись.

Вирвись, вирвись із полону, душе моя!

Душа моя.