Вечная ночь - Владимир Кузьмин

Я думал всё, исхода нет,

И почернел мой белый свет,

И я искал пути к другим мирам.

Но мне вдруг ангелом с небес

Явилось чудо из чудес —

Моя любовь последний мой мираж.

Она сказала:

Я для тебя одна, как для земли луна,

Как сердце для любви, пришла спасти и помочь.

Мне без тебя не жить, моей душе лишь плыть

Туда, где тишина туда, где вечная ночь,

Туда, где тишина туда, где вечная ночь.

Я без неё одна лишь тень,

Я только ночь, она мой день,

Она глаза мои, крылья и душа.

В ночи я слышу свой же стон.

Я всё боюсь, что это сон,

Поверить в то, что жизнь так хороша.

Мне без тебя не жить, в душе струна дрожит,

А если суждено, молю я Бога — «Отсрочь,

Моей душе лететь, туда где солнца медь

Померкнет навсегда и будет вечная ночь,

Померкнет навсегда и будет вечная ночь».

Мы в бликах озаренья, вдали от суеты

И счастье по латыни лишь ощущенье.

За все мои страданья я получил сполна,

Я пью её до дна, чашу желанья.

Соло.

Мне без тебя не жить, в душе струна дрожит.

А если суждено, молю я бога — «Отсрочь,

Моей душе лететь туда, где солнца медь

Померкнет навсегда и будет вечная ночь,

Померкнет навсегда и будет вечная ночь,

Померкнет навсегда и будет вечная ночь».

О-о-у!

Вечная ночь.

И будет, и, и будет, и будет вечная ночь.

И будет вечная ночь.

Я думав все, результату немає,

І почорніло моє біле світло,

І я шукав шляхи до інших світів.

Але мені раптом ангелом з небес

З'явилося диво з чудес.

Моє кохання останній мій міраж.

Вона сказала:

Я для тебе одна, як для землі місяць,

Як серце для любові, прийшла врятувати і допомогти.

Мені без тебе не жити, моїй душі лише плисти

Туди, де тиша туди, де вічна ніч,

Туди, де тиша, де вічна ніч.

Я без неї одна лише тінь,

Я тільки ніч, вона мій день,

Вона очі мої, крила і душа.

Вночі я чую свій стогін.

Я все боюся, що це сон,

Повірити в те, що життя таке гарне.

Мені без тебе не жити, в душі струна тремтить,

А якщо судилося, благаю я Бога — «Відстроч,

Моїй душі летіти туди де сонця мідь

Померкне назавжди і буде вічна ніч,

Померкне назавжди і буде вічна ніч».

Ми в відблиску осяяння, далеко від суєти

І щастя по латині лише відчуття.

За всі мої страждання я отримав сповна,

Я п'ю її до дна, чашу бажання.

Соло.

Мені без тебе не жити, в душі струна тремтить.

А якщо судилося, благаю я бога — «Відстроч,

Моїй душі летіти туди, де мідь сонця

Померкне назавжди і буде вічна ніч,

Померкне назавжди і буде вічна ніч,

Померкне назавжди і буде вічна ніч».

О-о-о!

Вічна ніч.

І буде, і, і буде, і буде вічна ніч.

І буде вічна ніч.