Грустный оптимист - Владимир Кузьмин

Я с мечтами жил легко,

Я улетал в свои мира,

Почему так далеко

Ушло вчера, ушло вчера.

Сколько лет и сколько зим

Прошло с тех пор, прошло с тех пор?

Дни сгорали, как бензин,

Устал мотор, устал мотор.

Но иногда я всё ещё там,

Ближе к мечтам, наивен и чист,

Почти такой же грустный оптимист.

Проигрыш.

Я не думал о годах,

О вечности, о вечности.

Ни осталось ни следа

В моей душе беспечности.

Я не каялся в грехе,

Побыть собой, побыть собой.

По бурлящей плыл реке,

Искал покой, искал покой.

Что я нашел, радость и боль,

Грусть и любовь, восторг и обман,

Мечты смеялись и прятались в туман.

Проигрыш.

Мне уже не быть таким,

Как в те года, как в те года.

И не стану молодым

Я никогда, я никогда.

Но иногда я всё ещё там,

Ближе к мечтам, наивен и чист,

Почти такой же грустный оптимист.

Я з мріями жив легко,

Я відлітав у свої світи,

Чому так далеко

Пішло вчора, пішло вчора.

Скільки років і скільки зим

Пройшло з тих пір, пройшло з тих пір?

Дні згоряли, як бензин,

Втомився двигун, втомився двигун.

Але іноді я все ще там,

Ближче до мрій, наївний і чистий,

Майже такий сумний оптиміст.

Програш.

Я не думав про роки,

Про вічність, про вічність.

Ні залишилося ні сліду

У моїй душі безтурботності.

Я не каявся в гріху,

Побути собою, побути собою.

По вируючій плив річці,

Шукав спокій, шукав спокій.

Що я знайшов, радість і біль,

Сум і любов, захоплення і обман,

Мрії сміялися і ховалися в туман.

Програш.

Мені вже не бути таким,

Як у ті року, як у ті року.

І не стану молодим

Я ніколи, я ніколи.

Але іноді я все ще там,

Ближче до мрій, наївний і чистий,

Майже такий сумний оптиміст.