Белые дикие кони - Владимир Кузьмин

Когда я был моложе, был таким, как ты,

Как тысячи других парней.

Я видел сон, необычайной красоты —

Летящих по небу коней.

Припев:

Белые, дикие кони… Белые, дикие кони…

В даль несут меня… В даль несут меня…

Я бросил все: богатство, славу, дом, семью,

Чтоб быть свободным для борьбы.

И ни на чью не променял бы жизнь свою,

И не искал чужой судьбы.

Припев:

Белые, дикие кони… Белые, дикие кони…

В даль несут меня… В даль несут меня…

Соло.

Прошло так много лет, — я выпил этот яд,

Но не погас в душе пожар.

И если ты еще такой же, как и я —

Не растеряй небесный дар.

Припев:

Белые, дикие кони… Белые, дикие кони…

В даль несут меня… В даль несут меня…

Куда не знаю сам.

В даль несут меня… куда не знаю сам.

В даль несут меня…

Коли я був молодший, був таким, як ти,

Як тисячі інших парубків.

Я бачив сон, надзвичайної краси —

Коней, що летять по небу.

Приспів:

Білі, дикі коні... Білі, дикі коні...

В далечінь несуть мене... Вдалину несуть мене...

Я кинув усе: багатство, славу, дім, сім'ю,

Щоб бути вільним боротьби.

І ні на чиє не проміняв би життя своє,

І не шукав чужої долі.

Приспів:

Білі, дикі коні... Білі, дикі коні...

В далечінь несуть мене... Вдалину несуть мене...

Соло.

Пройшло так багато років, — я випив цю отруту,

Але не погас у душі пожежа.

І якщо ти ще такий,як і я —

Не розтягуй небесний дар.

Приспів:

Білі, дикі коні... Білі, дикі коні...

В далечінь несуть мене... Вдалину несуть мене...

Куди не знаю сам.

Далеко несуть мене… куди не знаю сам.

Далеко несуть мене…