Бей себя - Виктория Дайнеко

Я уже не волнуюсь,

Видно как-то отпало со временем.

Я — абонент недоступный,

А тебе придётся привыкать немало времени.

Ты же сам себе создал все эти ситуации

Грустные для меня поневоле стали весёлые.

Ты глянь, как тебя зацепило,

Как только я на тебя забила.

Вот, теперь, бей себя по мыслям, что есть силы

И помни, как любила я тебя, тебя, тебя.

Ударь себя, бей себя по памяти опять

И пойми, что я уже тебе не дам… Спать.

Неа, не дам, неа, не дам, неа, не дам, нет.

Неа, не дам, неа, не дам, неа, не дам, нет.

Спать.

Меня уже не волнует, не накрывает волнами днями.

Я даже не удивляюсь тому, что ты кричишь

О том, что любишь до безумия.

Ну что ты себе надумал?

Я понимаю, это же не в первый раз.

Видишь, я наконец свободна от нас.

Бей себя по мыслям что есть силы

И помни, как любила я тебя, тебя, тебя.

Ударь себя, бей себя по памяти опять

И пойми, что я уже тебе не дам… Спать.

Я наконец свободна…

Легко так дышится, не могу насладиться.

Я теперь, я теперь, я теперь…

Свободна, как птица.

Вот, теперь, бей себя по мыслям, что есть силы

И помни, как любила я тебя, тебя, тебя.

Ударь себя, бей себя по памяти опять

И пойми, что я уже тебе не дам… Спать.

Ты пойми, что я тебе не дам!

Бей себя по мыслям что есть силы

И помни, как любила я тебя, тебя, тебя.

Ударь себя, бей себя по памяти опять

И пойми, что я уже тебе не дам… Спать.

Бей себя по мыслям что есть силы

И помни, как любила я тебя, тебя, тебя.

Ударь себя, бей себя по памяти опять

И пойми, что я уже тебе не дам… Спать.

Я вже не хвилююся,

Видно якось відпало з часом.

Я — абонент недоступний,

А тобі доведеться звикати чимало часу.

Ти сам собі створив усі ці ситуації

Сумні для мене мимоволі стали веселі.

Ти глянь, як тебе зачепило,

Як тільки я на тебе забила.

От, тепер, бий себе за думками, що є сили

І пам'ятай, як любила я тебе, тебе, тебе.

Вдар себе, бий себе по пам'яті знову

І зрозумій, що я вже тобі не дам… Спати.

Неа, не дам, неа, не дам, неа, не дам, ні.

Неа, не дам, неа, не дам, неа, не дам, ні.

Спати.

Мене вже не хвилює, не накриває хвилями днями.

Я навіть не дивуюсь тому, що ти кричиш

Про те, що любиш до безумства.

Ну що ти собі надумав?

Я розумію, це вже не вперше.

Бачиш, я нарешті вільна від нас.

Бий себе за думками що є сили

І пам'ятай, як любила я тебе, тебе, тебе.

Вдар себе, бий себе по пам'яті знову

І зрозумій, що я вже тобі не дам… Спати.

Я нарешті вільна...

Легко так дихається, не можу насолодитися.

Я тепер, я тепер, я тепер…

Вільна, як птах.

От, тепер, бий себе за думками, що є сили

І пам'ятай, як любила я тебе, тебе, тебе.

Вдар себе, бий себе по пам'яті знову

І зрозумій, що я вже тобі не дам… Спати.

Ти зрозумій, що я тебе не дам!

Бий себе за думками що є сили

І пам'ятай, як любила я тебе, тебе, тебе.

Вдар себе, бий себе по пам'яті знову

І зрозумій, що я вже тобі не дам… Спати.

Бий себе за думками що є сили

І пам'ятай, як любила я тебе, тебе, тебе.

Вдар себе, бий себе по пам'яті знову

І зрозумій, що я вже тобі не дам… Спати.