Redoutable - Véronique Sanson, Hubert-Félix Thiéfaine

Si tu me vois

Les toucher de mon regard,

Leur donner le goût de l’art,

Avoir un sale goût de larmes

Dans mon fou rire.

Ne m’en veux pas.

Tu m’as rendue redoutable,

Mais je suis si vulnérable.

C’est si facile de faire mal,

Faire mal, faire mal, faire mal, faire mal…

Et si tu me sens

Avoir des idées de mort,

Tu sais très bien que mon cœur est mort.

Tu vois bien que je t’attends

Depuis longtemps.

Ne m’oublie pas.

Tu m’as rendue redoutable,

L’enfer est insupportable.

C’est si facile de faire mal,

Faire mal, faire mal, faire mal, faire mal…

Et si je me donne,

C’est pour leur voler leur âme.

C’est pour leur voler leur femme.

C’est pour leur donner la flamme

Qui dort en moi.

Oh ne m’oublie pas

Tu m’as rendue redoutable, mouais…

Et je suis si misérable.

C’est si facile de faire mal

Faire mal, faire mal, faire mal, faire mal…

Якщо ти мене побачиш

Доторкнись до них своїм поглядом,

Дайте їм смак мистецтва,

Мають поганий смак сліз

У моєму сміху.

Не звинувачуйте мене.

Ти зробив мене страшним,

Але я такий вразливий.

Це так легко поранити,

Боляче, боляче, боляче, боляче...

І якщо ти мене відчуваєш

Мати думки про смерть,

Ти добре знаєш, що моє серце мертве.

Ти бачиш, що я чекаю на тебе

З давніх-давен.

Не забувай мене.

Ти зробив мене страшним,

Пекло нестерпне.

Це так легко поранити,

Боляче, боляче, боляче, боляче...

І якщо я віддам себе,

Це щоб вкрасти їх душу.

Це щоб вкрасти їхніх дружин.

Це щоб дати їм полум’я

Хто в мені спить.

Ой, не забувай мене

Ти зробив мене страшним, так...

І я такий нещасний.

Це так легко поранити

Боляче, боляче, боляче, боляче...