Le Maudit - Véronique Sanson

Quelque part dans la ville

Tu marches

Sans pour autant savoir où tu vas.

Tu repenses à ta vie

Déjà

Tu comptes combien de gens tu as déjà trahi

Combien de gens à qui tu as déjà menti

Combien de gens que tu as déjà fait souffrir

Et du fond de ton remords

Tu l’aimes encore.

Tu es prisonnier de ton secret,

Mais ta douleur efface ta faute,

Mais ta douleur efface ta faute,

Mais ta douleur efface ta faute.

Tu es mal dans ta peau.

Tu pleures,

Sans pour autant être jamais consolé.

On rit derrière ton dos.

Laisse faire.

Tu te sens seul dans celle ville de millionnaires.

On rit derrière ton dos.

Mais au fond, qu’est-ce que ça peut faire?

Toi tu souris à tout le monde,

Tu souris à tout le monde.

Tu es prisonnier de ton secret,

Mais ta douleur efface ta faute,

Mais ta douleur efface ta faute,

Mais ta douleur efface ta faute.

Pauvre maudit.

Comme ta vie doit être une comédie.

Pauvre maudit.

Mais comme ta vie doit être une longue nuit

Pauvre maudit.

Quelque chose dans ta vie s’en va

Dont tu ne sais plus réellement quoi penser.

Tu n’as plus l'étincelle du génie

Tu n’as plus l'étincelle de la vie

Tu es mal dans ta peau.

Ce soir

Soudain tu n’aimes plus ton image,

Même si du fond de ta honte

Tu souris à tout le monde.

Tu es prisonnier de ton secret,

Mais ta douleur efface ta faute,

Mais ta douleur efface ta faute,

Mais ta douleur efface ta faute.

Pauvre maudit.

Comme ta vie doit être une comédie.

Pauvre maudit.

Mais comme ta vie doit être une longue, longue nuit

Pauvre maudit.

Mais ta douleur efface ta faute

Mais ta douleur efface ta faute

Mais ta douleur efface ta faute

Mais ta douleur efface ta faute

Mais ta douleur efface ta faute

Mais ta douleur efface ta faute

Mais ta douleur efface ta faute

Mais ta douleur efface ta faute

Mais ta douleur, efface, ta faute

Десь у місті

Ви ходите

Не знаючи, куди ти йдеш.

Ти думаєш про своє життя

Вже

Ви підраховуєте, скільки людей ви вже зрадили

Скільком людям ви коли-небудь брехали

Скільком людям ти вже нашкодив

І з дна твого каяття

Ти все ще любиш її.

Ти в'язень своєї таємниці,

Але твій біль стирає твою провину,

Але твій біль стирає твою провину,

Але твій біль стирає твою провину.

Ви погано себе почуваєте.

Ти плачеш,

Ніколи не втішаючи.

Ми сміємося за твоєю спиною.

Не зважай.

Ви відчуваєте себе самотнім у цьому місті мільйонерів.

Ми сміємося за твоєю спиною.

Але в глибині душі, що це може зробити?

Ти усміхаєшся всім,

Ти усміхаєшся всім.

Ти в'язень своєї таємниці,

Але твій біль стирає твою провину,

Але твій біль стирає твою провину,

Але твій біль стирає твою провину.

Бідолашна.

Наче твоє життя має бути комедією.

Бідолашна.

Але як твоє життя має бути однією довгою ніччю

Бідолашна.

Щось у вашому житті йде

Що ти вже не знаєш, що й думати.

У вас більше немає іскри генія

У вас більше немає іскри життя

Ви погано себе почуваєте.

Цього вечора

Раптом тобі вже не подобається твій образ,

Навіть якщо з дна твій сором

Ти усміхаєшся всім.

Ти в'язень своєї таємниці,

Але твій біль стирає твою провину,

Але твій біль стирає твою провину,

Але твій біль стирає твою провину.

Бідолашна.

Наче твоє життя має бути комедією.

Бідолашна.

Але як твоє життя має бути однією довгою, довгою ніччю

Бідолашна.

Але твій біль стирає твою провину

Але твій біль стирає твою провину

Але твій біль стирає твою провину

Але твій біль стирає твою провину

Але твій біль стирає твою провину

Але твій біль стирає твою провину

Але твій біль стирає твою провину

Але твій біль стирає твою провину

Але твій біль, зітри, твоя вина