Звёзды над морем - Verba & Оля Пулатова

Под спутанной копной волос

Нет места сну

Среди бескрайней бездны звёзд

Ищу одну.

Пусть небо ясно и почти

Нет облаков

Песчинку тяжело найти

Среди песков.

Над морем в синеве и дали

Почти тону

Среди солёно-горьких капель

Ищу одну,

Но это трата сил пустая

Вперёд, сизиф,

Узнай в галдящей птичьей стае

Один призыв.

Я не прошу меня спасти,

Могу сама.

Я не прошу меня найти,

Не спрятана.

Но знать бы, в хоре бесконечных

Просьб и обид,

Услышит ли мой голос вечность,

Он говорит:

Прозрачный воздух, водный шёлк

И млечный путь…

Хочу огромный сделать вдох

И всё вдохнуть,

Пусть захлебнусь, но мне всё мало

Звёзд и воды.

И я могу сойти с ума

От красоты...

Під сплутаним копом волосся

Немає місця сну

Серед безкраї безодні зірок

Шукаю одну.

Нехай небо ясно і майже

Немає хмар

Пісчинку важко знайти

Серед пісків.

Над морем у синяві і дали

Майже тону

Серед солоно-гірких крапель

Шукаю одну,

Але це витрачання сил порожнє

Вперед, сизіф,

Дізнайся в пташиному зграї

Один заклик.

Я не прошу мене врятувати

Можу сама.

Я не прошу мене знайти,

Чи не захована.

Але знати б, у хорі нескінченних

Прохання та образ,

Чи почує мій голос вічність,

Він каже:

Прозоре повітря, водний шовк

І чумацький шлях...

Хочу величезний зробити вдих

І все вдихнути,

Нехай захлинуся, але мені все мало

Зірок та води.

І я можу збожеволіти

Від краси...