Внутренний космос - Verba & Оля Пулатова

Скелеты деревьев отражаются в мутных лужах,

Спаси меня от недоверия, защити меня от равнодушия.

Биороботами с конвейера, кишит мегаполис,

Я надеваю невидимый плейер и ухожу в свой внутренний космос.

Правда внутри нас.

Всё остальное обман.

Поэтому я не пугаюсь всего, что кажется странным,

Удаляются звуки города, недействителен нудный голос,

Я теряю нить разговора и ухожу в свой внутренний космос.

Излучатели и экраны, промывают мозги миллионам,

Но галактики и туманности не живут по чужим законам.

Я избавлюсь от лишних предметов шлюзы закрою и скроюсь,

Сама по себе, как комета, в бесконечный внутренний космос.

Кто мы?

Куда мы летим?

Туда ли летим?

Куда хотим?

Кто мы?

Куда мы летим?

Туда ли летим?

Куда хотим?

Кто мы?

Куда мы летим?

Туда ли летим?

Куда хотим?

Кто мы?

Куда мы летим?

Туда ли летим?

Куда хотим?

Притяжение держит планеты в их планетарных системах,

Но на меня не влияет это, у меня свои теоремы.

Бездонное небо лета.

Безмятежный северный полюс.

Я надеваю скафандр из света и ухожу в сияющий космос.

Кто мы?

Куда мы летим?

Туда ли летим?

Куда хотим?

Кто мы?

Куда мы летим?

Туда ли летим?

Куда хотим?

Кто мы?

Куда мы летим?

Туда ли летим?

Куда хотим?

Кто мы?

Куда мы летим?

Туда ли летим?

Куда хотим?

Скелети дерев відображаються в мутних калюжах,

Врятуй мене від недовіри, захисти мене від байдужості.

Біороботами з конвеєра, кишить мегаполіс,

Я надягаю невидимий плеєр і йду в свій внутрішній космос.

Щоправда всередині нас.

Решта обман.

Тому я не лякаюся всього, що здається дивним,

Видаляються звуки міста, недійсний нудний голос,

Я втрачаю нитку розмови і йду в свій внутрішній космос.

Випромінювачі та екрани, промивають мізки мільйонам,

Але галактики і туманності не живуть за чужими законами.

Я позбавлюся від зайвих предметів шлюзи закрию і прикроюсь,

Сама по собі, як комета, в нескінченний внутрішній космос.

Хто ми?

Куди ми летимо?

Туди, чи летимо?

Куди ми хочемо?

Хто ми?

Куди ми летимо?

Туди, чи летимо?

Куди ми хочемо?

Хто ми?

Куди ми летимо?

Туди, чи летимо?

Куди ми хочемо?

Хто ми?

Куди ми летимо?

Туди, чи летимо?

Куди ми хочемо?

Притягнення тримає планети в їх планетарних системах,

Але на мене не впливає це, у мене свої теореми.

Бездонне небо літа.

Безтурботний північний полюс.

Я надягаю скафандр зі світла і йду в сяючий космос.

Хто ми?

Куди ми летимо?

Туди, чи летимо?

Куди ми хочемо?

Хто ми?

Куди ми летимо?

Туди, чи летимо?

Куди ми хочемо?

Хто ми?

Куди ми летимо?

Туди, чи летимо?

Куди ми хочемо?

Хто ми?

Куди ми летимо?

Туди, чи летимо?

Куди ми хочемо?