Пластилин - Verba & Оля Пулатова

Вокруг все известно, изведано, чётко и предрешено.

Смешные иллюзии, это мне, правда, ужасно смешно.

Быть может, мы плаваем в жидкости, спим пузырьками в стекле,

Шевелятся щупальца наши, в тумане идем, не ногами и не по земле.

Мир вокруг нас — цветной пластилин, тягучий и вязкий.

Лепятся, перетекая, картины в отличные сказки.

Мир вокруг — пластилин, а я — мастер, пусть и не слишком умелый,

Но лучше пробовать, комкая, чем сомневаться, не зная, что делать.

Вот я занимаюсь как раз построением тоннелей и лестниц

В радужный солнечный мир из гнетущего мира депрессий

Вот слеплен уже мир депрессий, тоннели и лестницы тоже.

А радужный мир не выходит.

Как это лепить?

На что он похож?

Мир вокруг нас — цветной пластилин, тягучий и вязкий.

Лепятся, перетекая, картины в отличные сказки.

Вот мой радужный город растет, постепенно, за площадью площадь.

Лепит каждый из нас свой мираж, в пустоте, продвигаясь на ощупь.

Навколо все відомо, пізнано, чітко і вирішено.

Смішні ілюзії, це мені, щоправда, дуже смішно.

Можливо, ми плаваємо в рідкості, спимо бульбашками в склі,

Ворушаться наші щупальця, у тумані йдемо, не ногами і не по землі.

Світ навколо нас— кольоровий пластилін, тягучий і в'язкий.

Ліпляться, перетікаючи, картини в відмінні казки.

Світ навколо - пластилін, а я - майстер, нехай і не дуже вмілий,

Але краще куштувати, грудячи, ніж сумніватися, не знаючи, що робити.

От я займаюся якраз побудовою тунелів і сходів

У райдужний сонячний світ із гнітючого світу депресій

Ось зліплений уже світ депресій, тунелі та сходи теж.

А райдужний світ не виходить.

Як це ліпити?

На що він схожий?

Світ навколо нас— кольоровий пластилін, тягучий і в'язкий.

Ліпляться, перетікаючи, картини в відмінні казки.

Ось моє райдужне місто росте, поступово, за площею.

Ліпить кожен із нас свій міраж, у порожнечі, просуваючись на дотик.