Всегда и везде за тобою - Вадим Козин

Всегда и везде за тобою,

Как призрак, я тихо брожу,

И с тайною думой порою

Я в чудные очи гляжу.

Полны они неги и страсти,

Они так приветно глядят,

И сколько любви, сколько счастья

Они мне порою сулят.

Быть может, и время настанет,

С тобою не будет меня,

И в очи те чудные, станет

Глядеть тот, другой, а не я.

Другому приветно заблещут

Твои огневые глаза,

Как вспомню их, сердце трепещет

И тихо струится слеза.

Завжди і сюди за тобою,

Як примара, я тихо блукаю,

І з таємною думою часом

Я в дивні очі дивлюся.

Повні вони млості і пристрасті,

Вони так привітно дивляться,

І скільки любові, скільки щастя

Вони мені часом обіцяють.

Можливо, і час настане,

З тобою не буде мене,

І в очі ті чудні, стане

Дивитись той, другий, а не я.

Іншому привітно заблищать

Твої вогняні очі,

Як згадаю їх, серце тремтить

І тихо струмить сльоза.