Вот мчится тройка почтовая - Вадим Козин

Вот мчится тройка почтовая

По Волге-матушке зимой,

Ямщик, уныло напевая,

Качает буйной головой.

О чём задумался, детина, —

Седок приветливо спросил,

Какая на сердце кручина,

Скажи, тебя кто огорчил.

Ах, милый барин, добрый барин,

Уж скоро год, как я люблю,

Да нехристь, староста хозяин

Меня журит, а я терплю.

Ах, милый барин, — скоро святки,

А ей не быть уже моей,

Богатый выбрал да постылый,

Ей не видать отрадных дней.

Ямщик умолк и кнут ременный

С голицей за пояс заткнул,

Родные, стой, неугомонны, —

Сказал, сам горестно вздохнул.

Вот мчится тройка почтовая

По Волге-матушке зимой,

Ямщик, уныло напевая,

Качает буйной головой.

Ось мчить трійка поштова

По Волзі-матінці взимку,

Ямщик, похмуро співаючи,

Качає буйною головою.

Про що задумався, дитинко,

Сідок привітно запитав,

Яка на серці кручина,

Скажи, тебе хтось засмутив.

Ах, милий пане, добрий пане,

Незабаром рік, як я люблю,

Та нехрист, староста хазяїн

Мене журить, а я терплю.

Ах, милий пане, скоро святки,

А їй уже не бути моєю,

Багатий вибрав та осоромлений,

Їй не бачити втішних днів.

Ямщик замовк і батіг ремінний

З голицею за пояс заткнув,

Рідні, стій, невгамовні,

Сказав, сам сумно зітхнув.

Ось мчить трійка поштова

По Волзі-матінці взимку,

Ямщик, похмуро співаючи,

Качає буйною головою.