Осень - Вадим Козин, Танго-ансамбль п/у Якова Хаскина

Осень, прозрачное утро

Небо как будто в тумане

Даль из тонов перламутра

Солнце холодное, раннее

Где наша первая встреча

Яркая, острая, тайная

В тот летний памятный вечер

Милая, словно случайная

Не уходи!

— тебя я умоляю

Слова любви сто крат я повторю

Пусть осень у дверей, я это твердо знаю

Но все ж не уходи, — тебе я говорю.

Наш уголок нам никогда не тесен

Когда ты в нем, то в нем цветет весна

Не уходи, еще не спето столько песен

Еще звенит в гитаре каждая струна.

Осінь, прозорий ранок

Небо ніби в тумані

Далечінь з тонів перламутру

Сонце холодне, раннє

Де наша перша зустріч

Яскрава, гостра, таємна

Той літній пам'ятний вечір

Мила, наче випадкова

Не йди!

— тебе я благаю

Слова кохання сто разів я повторю

Нехай осінь біля дверей, я це твердо знаю

Але все не йди, тобі я кажу.

Наш куточок нам ніколи не тісний

Коли ти в ньому, то в ньому цвіте весна

Не йди, ще не заспівано стільки пісень

Ще дзвенить у гітарі кожна струна.