Тройка почтовая - Вадим Козин

Вот мчится тройка почтовая

По Волге-матушке зимой,

Ямщик, уныло напевая,

Качает буйной головой.

О чём задумался, детина, -

Седок приветливо спросил,

Какая на сердце кручина,

Скажи тебя кто огорчил.

Ах, милый барин, добрый барин,

Уж скоро год, как я люблю,

Да нехристь, староста татарин

Меня журит, а я терплю.

Ах, милый барин, скоро святки,

А ей не быть уже моей,

Богатый выбрал да постылый,

Ей не видать весёлых дней.

Ямщик умолк и кнут ременный

С голицей за пояс заткнул,

Родные, стой, неугомонны, -

Сказал, сам горестно вздохнул.

Вот мчится тройка почтовая

По Волге-матушке зимой,

Ямщик, уныло напевая,

Качает буйной головой.

Ямщик, уныло напевая,

Качает буйной головой.

Ось мчить трійка поштова

По Волзі-матінці взимку,

Ямщик, похмуро співаючи,

Качає буйною головою.

Про що задумався, дитинко, -

Сідок привітно запитав,

Яка на серці кручина,

Скажи тебе хтось засмутив.

Ах, милий пане, добрий пане,

Незабаром рік, як я люблю,

Та нехрист, староста татарин

Мене журить, а я терплю.

Ах, милий пане, скоро святки,

А їй уже не бути моєю,

Багатий вибрав та осоромлений,

Їй не бачити веселих днів.

Ямщик замовк і батіг ремінний

З голицею за пояс заткнув,

Рідні, стій, невгамовні, -

Сказав, сам сумно зітхнув.

Ось мчить трійка поштова

По Волзі-матінці взимку,

Ямщик, похмуро співаючи,

Качає буйною головою.

Ямщик, похмуро співаючи,

Качає буйною головою.