Der Bettler und das Meer - Tua

Schlaf holt mich am Tag ein, wie jemand, der mir dringend noch was sagen will

Ich folge der staubigen Straße bis runter zum Meer

Nachts treffen sich alle, die ich kenne in meinem Kopf und reden gleichzeitig

Das Atmen ist schwer…

Wie die Zeit rast, weil ich nicht einschlaf', und mich dreh'…

Und der Schlaf fehlt, wie mir der Tag fehlt, weil ich von Sonne träum' unten am

Meer

Zeit geht vorbei, wie ein unbeteiligter Reicher an einem Bettler

Einem Bettler auf der staubigen Straße bis runter zum Meer

Kein Gedanke gibt genug Halt, als dass ich ihn fassen könnte

Meine Reserven sind leer…

Wie die Zeit rast, weil ich nicht einschlaf', und mich dreh'…

Und der Schlaf fehlt, wie mir der Tag fehlt, weil ich von Sonne träum' unten am

Meer

Licht kommt durch die Fenster, wie ein Einbrecher der mir alles wiederbringt

Draußen kommt der neue Tag von überall her

Nichts am Horizont außer die dunkelblaue Linie, die trennt

Die staubige Straße hinter mir, vor mir das Meer

Сон наздоганяє мене вдень, як того, хто терміново хоче мені щось сказати

Йду курною дорогою вниз до моря

Вночі всі, кого я знаю, зустрічаються в моїй голові і водночас розмовляють

Важко дихати...

Як час летить, бо я не засинаю і обертаюся...

І я сумую за сном, як за днем, тому що я мрію про сонце внизу

море

Час плине, як байдужий багатий із жебраком

Жебрак на курній дорозі вниз до моря

Жодна думка не дає мені достатньої підтримки, щоб зрозуміти це

Мої резерви порожні...

Як час летить, бо я не засинаю і обертаюся...

І я сумую за сном, як за днем, тому що я мрію про сонце внизу

море

Світло проникає крізь вікна, як грабіжник, повертаючи все мені

Надворі новий день приходить звідусіль

На горизонті нічого, крім темно-синьої лінії, що розділяє

За мною курна дорога, переді мною море