Wenn man zur Sonne geht - Tua

Sieh, der Morgen erscheint mit einer Sonne die weint

Auf den Beton und ich schreibe diesen Song und die Zeile

Weil ich komme nicht weiter

Bin gefangen in 'ner riesen Menge von dieser Scheiße

Sag mir nur was die Zukunft bringt

Ich hab' einen Weg gewählt, der keine Garantie kennt

Freunde mein': «Schau dich um, du bist blind.»

Nur wenn ich an diesen Weg nicht glaube, alter, wie denn dann

Soll es weiter geh’n, man, ich hab' keine zehn, man

Nur das eine Leben, nur mein eigenes Leben

Nur mein eigenen Weg und den will keiner gehen

Ich werd alleine stehn', ich hab'

Keine Tränen für keinen von denen

Und keine Zeit zu reden

Mit allem Neid von denen

Meinetwegen, man ihr könnt weiter haten

Doch alter, meine Seele, die kann mir keiner nehmen

Und ich schreibe weiter Verse über Verse

Über Dinge, die mein Leben hier prägen und form'

Man, ich komme von der Straße und Stress mit den Zeilen

Voller Regen und Nebel davon

Viele meiner Freunde haben keine Chance

Haben sich in jungen Jahren ihren Weg verbaut, gebt nicht auf

Guck, ich bin am Fighten, immer wieder geht die ganze Arbeit kläglich aus

Regt mich auf, doch ich geb' nichts drauf, steh' gleich auf

Man, das Leben ist 'ne Hure, bitte

Wieso soll ich meine Tränen für sie geben?

Denn ich brauche meine Augen klar, denn ich seh' hinauf, streb' da rauf

Seh, die Sonne weint weiter, man, der Regen braust, seh' nach draußen

Seh, die Gegend: Grau, wie das Leben auch

Doch ich weiß, mein Kopf ist der Weg hier raus

Und manchmal klopft er an die Tür — BOOM BOOM

Und er fragt, wie es mir geht

Er spricht mit gespaltener Zunge, ich kann es seh’n

Und dann sagt er leise zu mir: «Du bist auf dem falschen Weg.»

Doch man lässt den Schatten hinter sich, wenn man zur Sonne geht

(Wenn man zur Sonne geht…)

Man lässt den Schatten hinter sich, wenn man zur Sonne geht

(Wenn man zur Sonne geht…)

Man lässt den Schatten hinter sich, wenn man zur Sonne geht

(Wenn man zur Sonne geht…)

Sieh, der Himmel ist blau, bin dennoch innerlich grau

Man, ich erinner' mich kaum an eine sorglose Zeit

Trage heute 'ne Fassade, lasse niemanden mehr hinter sie schau’n

Und das im Inneren staut sich, und ich habe an diesen Dingen zu kau’n

Merke, sie bringen mich down, denn ich bezwinge sie kaum

Zweifel' daran, was ich bin und ich glaub', ich leb' immer noch in 'nem Traum

Und merk' nicht, wer is' ehrlich, sag' mir bitte wer sich nicht verpisst

Wenn er merkt, dass es ernst ist, und mehr

Als nur ein paar Worte benötigt um jemand zurück auf die Beine zu helfen

Ich hatte so Situation', wo ich merkte, dass ich nur allein' für mich selbst bin

Habe Zeit verschwendet, mittlerweile hab' ich wieder beide Hände

Benutze jetzt nicht mehr die Zweite für Blender

Konnte davon lernen, dass ich keinem was schenke

Und das ich mir Zweifel schenke, Shit, ich weiß wovon ich red'

Ich dreh' mich um und seh an meinem Schatten, dass ich zur Sonne geh!

Und manchmal klopft er an die Tür — BOOM BOOM

Und er fragt, wie es mir geht

Er spricht mit gespaltener Zunge, ich kann es seh’n

Und dann sagt er leise zu mir: «Du bist auf dem falschen Weg.»

Doch man lässt den Schatten hinter sich, wenn man zur Sonne geht

(Wenn man zur Sonne geht…)

Man lässt den Schatten hinter sich, wenn man zur Sonne geht

(Wenn man zur Sonne geht…)

Man lässt den Schatten hinter sich (sich, sich…) — BOOM BOOM

Und er fragt, wie es mir geht

Er spricht mit gespaltener Zunge, ich kann es seh’n

Und dann sagt er leise zu mir: «Du bist auf dem falschen Weg.»

Doch man lässt den Schatten hinter sich, wenn man zur Sonne geht

(Wenn man zur Sonne geht…)

Man lässt den Schatten hinter sich, wenn man zur Sonne geht

(Wenn man zur Sonne geht…)

Man lässt den Schatten hinter sich (sich, sich…)

Ось приходить ранок із сонцем, що плаче

На бетоні я пишу цю пісню і рядок

Бо я не можу йти далі

Я потрапив у багато цього лайна

Просто скажи мені, що чекає майбутнє

Я вибрав шлях, який не знає гарантій

Друзі мають на увазі: «Озирнись, ти сліпий».

Тільки коли я не вірю в цей шлях, старий, як тоді?

Якщо так буде продовжуватися, чоловіче, у мене немає десяти, чоловіче

Лише одне життя, лише моє власне життя

Просто мій шлях, і ніхто не хоче йти цим шляхом

Я буду один, у мене є

Жодної з них немає сліз

І немає часу на розмови

При всій заздрості до них

Добре, ти можеш продовжувати ненавидіти

Але старий, душа моя, ніхто не може відібрати її в мене

І я продовжую писати вірш за віршем

Про речі, які формують і формують моє життя тут

Чоловіче, я з вулиці і напрягаю рядками

Від нього повний дощ і туман

У багатьох моїх друзів немає шансів

Перегородили їм дорогу в молодому віці, не здавайтеся

Дивіться, я б’юся, вся робота все з жалю виходить

Мене засмучує, але мені байдуже, вставай негайно

Чоловіче, життя повія, будь ласка

Чому я маю віддавати свої сльози за неї?

Тому що мені потрібні чисті очі, тому що я дивлюся вгору, прагну до цього

Дивись, сонечко плаче, чоловіче, дощ реве, подивися на вулицю

Подивіться, місцевість: сіра, як і життя

Але я знаю, що моя голова - це вихід звідси

А іноді стукає у двері — БУМ-БУМ

І він питає, як у мене справи

Він говорить роздвоєним язиком, я бачу це

А потім тихо каже мені: «Ти на хибному шляху».

Але ти залишаєш тінь, коли йдеш до сонця

(Коли ти йдеш до сонця...)

Ти залишаєш тінь, коли йдеш до сонця

(Коли ти йдеш до сонця...)

Ти залишаєш тінь, коли йдеш до сонця

(Коли ти йдеш до сонця...)

Бачиш, небо блакитне, а всередині я сірий

Чоловіче, я майже не пам’ятаю безтурботного часу

Одягніть фасад сьогодні, не дозволяйте нікому більше дивитися позаду вас

І це всередині накопичується, і мені доводиться жувати ці речі

Зауважте, що вони мене збивають, бо я навряд чи можу їх перемогти

Сумніваюся, що я є, і я думаю, що все ще живу уві сні

І не помічайте, хто чесний, підкажіть, будь ласка, хто не дратує

Коли він розуміє, що це серйозно, і більше

Щоб поставити когось на ноги, потрібно лише кілька слів

У мене була така «ситуація», коли я зрозумів, що я «самотній» для себе

Даремно втрачений час, тепер у мене знову обидві руки

Не використовуйте другий для Blender зараз

Могли б навчитися з того, що я нікому нічого не даю

І що я даю собі сумніви, лайно, я знаю, про що говорю

Обертаюсь і бачу з тіні, що йду до сонця!

А іноді стукає у двері — БУМ-БУМ

І він питає, як у мене справи

Він говорить роздвоєним язиком, я бачу це

А потім тихо каже мені: «Ти на хибному шляху».

Але ти залишаєш тінь, коли йдеш до сонця

(Коли ти йдеш до сонця...)

Ти залишаєш тінь, коли йдеш до сонця

(Коли ти йдеш до сонця...)

Залишає тінь позаду (себе, себе…) — БУМ-БУМ

І він питає, як у мене справи

Він говорить роздвоєним язиком, я бачу це

А потім тихо каже мені: «Ти на хибному шляху».

Але ти залишаєш тінь, коли йдеш до сонця

(Коли ти йдеш до сонця...)

Ти залишаєш тінь, коли йдеш до сонця

(Коли ти йдеш до сонця...)

Залишає тінь позаду (себе, себе...)