10 Jahre Musik - Tua

Ich hab' angefangen mit zwölf

Jetzt bin ich 22

Schier die Hälfte meines Lebens

Doch es scheint mir wie mein Ganzes

Niemals hat was and’res mein Leben so geprägt wie

Diese eine Liebe zu Musik, denn ich leb' sie

Leb' davon und leb' dafür, manchmal krieg' ich einen Schreck

Denn ich lebe nur noch in ihr, ansonsten fehlt Gefühl

Und glaub' mir wenn ich sage, ich schlaf' nicht gut

Ich sag' laut: «Ich habe den Mut.»

Und denk' mir: «Hab' ich den Mut?»

Sieh mich Stück für Stück Brücken einreißen

Zur Vergangenheit, das kein zweiter Weg mehr zu geh’n bleibt

Im Grunde habe ich mich niemals dafür entschieden

Vielmehr ist seit Tag Eins keine Liebe mehr geblieben für

Irgendwas anderes als das, was du hörst

Ich hab' alles aufgegeben, was mich auf dem Weg stört

Und würd' es wieder tun und werd' es weiter tun

Denn dies Ist alles was ich hab'

Sieh, ich mach' seit zehn Jahren Musik

Und manchmal denk' ich: «Alles hat sich verändert.»

Im nächsten Moment denk' ich: «Alles ist gleich.»

Nach zehn Jahren Musik

Und vielleicht ist der Spiegel nicht mehr erkennbar

Doch mein Spiegelbild ist das, was bleibt

Zehn Jahren Musik

Ich würde lügen, wenn ich sag', ich guck nicht

Mit einem lachenden und einem weinenden Auge zurück

Auf die ganze vergangene Zeit

Ich bin abertausende Kilometer auf all den Autobahn'

Hin und her gefahr’n

Und bin heute noch — ganz genau — kein Star

Fick das, im Endeffekt wurd' es erst wichtig, seit

Die Gerichtsvollzieher fragen, wo die Kohle denn bitte bleibt?

Und alter, mit der Zeit vergeht auch der Glanz von Allem

Das Musikgeschäft begrüßt dich mit einer Hand mit Krallen

Und dann siehst du die alten Idole sind Scheiße wert

Irgendwann vertraust du keinem mehr, herzlich Willkommen, Jungens!

Ich hab' die Schule geschmissen, zu Hause rausgeflogen

Freunde zuhauf verloren und wurd' dafür ausgebootet

Hoch geträumt und tief gefall’n und Depression' gehabt

Jeden geklatscht am Rande vom Knast und Drogenwrack

War niemals treu, nie vertraut und niemals geliebt

Außer bei der Ein', alter — zehn Jahre Musik

Doch scheiß auf rumheul’n, im Endeffekt ist alles gut

Ich sitz' nich' von neun bis fünf Uhr immer im selben Stuhl

Und egal wo ich hinkomm' in Deutschland, Hip-Hopper kenn’n mich

Ich bin unendlich dankbar für jeden, der noch Fan ist

Ich steh' im Publikum, feier' die Ander’n auch

Mach' vielleicht nicht mal die Musik, aber ich geb' Applaus

Ich hab' Respekt für jeden, der mit dem Herz dabei is'

Siehst du das gleich, dass Coolness noch immer Ehrlichkeit is'?

Und ich mein das nicht Hippie-mäßig, wenn es ein Problem gibt

Da hinten steh' ich, was ist los mit dir?

Manchmal glaub' ich, ich bin der letzte normale Typ

Der keine Filme schiebt und der sich bei allen Fragen bemüht

Wahrscheinlich weil ich dankbar bin, dass es mir möglich ist

Jeden Tag meines Lebens zu geben, für was Größeres

Nur wenn ich frage.

«Hörst du mich?», dann mein' ich: «Siehst.

…du wie mein Herz noch immer dafür schlägt — nach zehn Jahren Musik?»

Я почав, коли мені було дванадцять

Зараз мені 22

Майже половина мого життя

Але мені здається, що це все моє

Ніщо інше ніколи не формувало моє життя так сильно, як воно

Це одна любов до музики, тому що я живу нею

Живи з цього і живи для цього, іноді мені стає страшно

Бо я тільки в ньому живу, інакше відчуття немає

І повір мені, коли я кажу, що погано сплю

Я кажу вголос: «У мене є сміливість».

І подумай собі: «Чи вистачить мені сміливості?»

Подивіться, як я потроху руйную мости

У минуле, яке не залишає іншого шляху

В принципі, я ніколи не вирішив це зробити

Скоріше, з першого дня не залишилося кохання

Будь-що інше, ніж те, що ви чуєте

Я кинув усе, що мене турбує в дорозі

І зробив би це знову і буде продовжувати це робити

Бо це все, що я маю

Бачите, я займаюся музикою десять років

І іноді я думаю: «Все змінилося».

Наступного моменту я думаю: «Все те саме».

Після десяти років музики

А може, дзеркало вже не впізнати

Але моє відображення – це те, що залишилося

Десять років музики

Я б збрехав, якби сказав, що не дивлюся

Із сміхом і плачем у відповідь

За весь час, що минув

Я пройшов тисячі кілометрів на всіх автобанах

Їзда туди-сюди

А я досі, якщо бути точним, не зірка

До біса, зрештою це стало важливим лише відтоді

Судові пристави запитують, будь ласка, де вугілля?

І, чувак, з часом сяє все

Музичний магазин вітає вас з кігтистою рукою

І тоді ви побачите, що старі кумири варті лайна

У якийсь момент ви більше нікому не вірите, ласкаво просимо хлопці!

Я кинула школу, вигнала вдома

Масово втратив друзів і був вигнаний за це

Снився високо, глибоко впав і мав депресію

Усі плескали на межі в’язниці та наркотичного уламка

Ніколи не був вірним, ніколи не довіряв і ніколи не любив

Крім одного, старого — десять років музики

Але до біса скиглить, зрештою все добре

Я не завжди сиджу в одному кріслі з дев’ятої до п’ятої

І куди б я не поїхав у Німеччині, хіп-хопери знають мене

Я безмежно вдячний усім, хто досі є фанатами

Я в аудиторії, святкуйте й інших

Можливо, навіть не музикуй, але я дам оплески

Я поважаю всіх, хто поруч із серцем

Ви відразу бачите, що крутість – це все-таки чесність?

І я не маю на увазі це по-хіпі, якщо є проблема

Я стою ззаду, що з тобою?

Іноді я думаю, що я останній нормальний хлопець

Хто не штовхає фільми і хто намагається відповісти на всі запитання

Мабуть тому, що я вдячний, що це можливо для мене

Віддавати кожен день свого життя заради чогось більшого

тільки якщо я запитаю

«Чуєш?», тоді я кажу: «Бачиш.

… ви, як моє серце досі б’ється за це — після десяти років музики?»