Жми «Play» - Триада

Плеер мой жевал кассеты с музыкой не для всех.

И много лет минуло, но ритм оставил прежнюю скорость.

И я мог слушать одно и то же по сто раз,

Где на биты ложится хриплый голос.

В этом бездонном море историй жизни все решает тон треков,

Какой он?

Спокойный ли?

Гонит адреналин по жиле, дует в паруса ветра.

Надо успеть так много и я опять пишу до утра.

Ты только это не спеши стирать.

Если в душе февраль, не за горами время, где мы снимем свитера.

И я разбавлю эти грустные мотивы хрустом баса, ритмами музыки раста.

Ты только не стирай!

И не подумай, что мой стиль «печаль»

Просто надо всегда с чего-то начать.

Слушай, я просто голос в плеере, до которого многим нет дела.

Но я с тобой, пока батарея не села.

Припев:

Жми play!

Видишь, закат медленно тлеет, в унисон справа и слева погрузит в сон.

Мир уже не тот, люди не те, но не жалей, если справа на ремне есть плеер — жми

play.

Жми play, если, закат медленно тлеет, в унисон справа и слева погрузит в сон.

Мир уже не тот, люди не те, но не жалей.

Если есть еще пара треков на дисплее —

жми play.

Перемотать кассету с помощью карандаша — это особый кайф, в этом была душа.

А что сейчас?

— в кармане гигабайты, никакой магнитной ленты — айпады,

микросхемы, платы.

Все артисты таланты, все снимают и пишут.

Не пытаются выжить, а играются,

лишь бы

Накрутить себе больше просмотров за лайки, постишь их, и я тысячу знаю таких же.

Эта псевдоизвестность срывает им крышу.

Модный рецепт, изначально дважды

прокисший.

Ведет себя тише муза в моем плеере.

Не за известность слушали, а тех,

кому верили.

Тех, кому больно и кто делился этим.

Куплетами, что помогали в трудные моменты.

Мир уже не тот, люди не те — не жалей, еще есть кому верить — жми play!

Припев:

Жми play!

Видишь, закат медленно тлеет, в унисон справа и слева погрузит в сон.

Мир уже не тот, люди не те, но не жалей, если справа на ремне есть плеер — жми

play.

Жми play, если, закат медленно тлеет, в унисон справа и слева погрузит в сон.

Мир уже не тот, люди не те, но не жалей.

Если есть еще пара треков на дисплее —

жми play.

Твой плеер — это мой портрет Дориана Грея.

Он тлеет от всяких новых затей и во сне я сумею донести суть идей, надеюсь

Помни обо мне всегда, когда ты жмешь play.

Ведь мне, чтобы оживить мои тексты песен —

Извне едва ли извлечь удастся естественно.

Все эти мысли, чувства и средства.

Известно одно лишь: кромсать себя, пока помнишь.

Резать свои эмоции, рвать на части сердце.

Вынимая нервы, на струны нанизать их мелко.

С каждым новым словом новая седая прядь,

Новая фраза будет морщины проявлять.

Вдыхает в жизнь в тебя, меня толкая к смерти.

Мне важно знать, что все не зря, но ты не жалей.

Найди мой трек на дисплее, нажми play!

Припев:

Жми play!

Видишь, закат медленно тлеет, в унисон справа и слева погрузит в сон.

Мир уже не тот, люди не те, но не жалей, если справа на ремне есть плеер — жми

play.

Жми play, если, закат медленно тлеет, в унисон справа и слева погрузит в сон.

Мир уже не тот, люди не те, но не жалей.

Если есть еще пара треков на дисплее —

жми play.

Плеєр мій жував касети з музикою не для всіх.

І багато років минуло, але ритм залишив колишню швидкість.

І я міг слухати одне і то ж по сто разів,

Де на біти лягає хрипкий голос.

У цьому бездонному морі історій життя все вирішує тон треків,

Який він?

Спокійний?

Гонить адреналін по жили, дме в вітрила вітру.

Треба встигнути так багато і я знову пишу до ранку.

Ти тільки це не поспішай прати.

Якщо в душі лютий, не за горами час, де ми знімемо светри.

І я розбавлю ці сумні мотиви хрускотом басу, ритмами музики росту.

Ти тільки не прай!

І не подумай, що мій стиль «сум»

Просто треба завжди з чогось почати.

Слухай, я просто голос у плеєрі, до якого багатьом немає справи.

Але я з тобою, поки батарея не сіла.

Приспів:

Тисні play!

Бачиш, захід сонця повільно тліє, унісон праворуч і ліворуч занурить у сон.

Світ уже не той, люди не ті, але не шкодуй, якщо справа на ремні є плеєр — жми

грати.

Тисні play, якщо, захід сонця повільно тліє, унісон праворуч і ліворуч занурить у сон.

Світ уже не той, люди не ті, але не шкодуй.

Якщо є ще пара треків на дисплеї —

тисни play.

Перемотати касету за допомогою олівця — це особливий кайф, в цьому була душа.

А що зараз?

— в кишені гігабайти, жодної магнітної стрічки — айпади,

мікросхеми, плати.

Усі артисти таланти, все знімають і пишуть.

Не намагаються вижити, а граються,

лише б

Накрутити собі більше переглядів за лайки, постиш їх, і я тисячу знаю таких.

Ця псевдовідомість зриває їм дах.

Модний рецепт, спочатку двічі

прокислий.

Поводиться тихіше муза в моєму плеєрі.

Не за відомість слухали, а тих,

кому вірили.

Тих, кому боляче і хто ділився цим.

Куплетами, що допомагали у важкі моменти.

Світ уже не той, люди не ті — не жалі, ще є кому вірити — жми play!

Приспів:

Тисні play!

Бачиш, захід сонця повільно тліє, унісон праворуч і ліворуч занурить у сон.

Світ уже не той, люди не ті, але не шкодуй, якщо справа на ремні є плеєр — жми

грати.

Тисні play, якщо, захід сонця повільно тліє, унісон праворуч і ліворуч занурить у сон.

Світ уже не той, люди не ті, але не шкодуй.

Якщо є ще пара треків на дисплеї —

тисни play.

Твій плеєр - це мій портрет Доріана Грея.

Він тліє від всяких нових витівок і усні я зумію донести суть ідей, сподіваюся

Пам'ятай про мене завжди, коли ти тиснеш play.

Адже мені, щоб пожвавити мої тексти пісень—

Ззовні навряд чи витягти вдасться природно.

Всі ці думки, почуття та засоби.

Відомо одне лише: кидати себе, поки пам'ятаєш.

Різати свої емоції, рвати на частині серце.

Виймаючи нерви, на струни нанизати їх дрібно.

З кожним новим словом нове сиве пасмо,

Нова фраза виявлятиме зморшки.

Вдихає в життя в тебе, мене штовхаючи до смерті.

Мені важливо знати, що все недаремно, але ти не шкодуй.

Знайди мій трек на дисплеї, натисніть play!

Приспів:

Тисні play!

Бачиш, захід сонця повільно тліє, унісон праворуч і ліворуч занурить у сон.

Світ уже не той, люди не ті, але не шкодуй, якщо справа на ремні є плеєр — жми

грати.

Тисні play, якщо, захід сонця повільно тліє, унісон праворуч і ліворуч занурить у сон.

Світ уже не той, люди не ті, але не шкодуй.

Якщо є ще пара треків на дисплеї —

тисни play.