Дым - Триада

Взлетает фейерверк вверх — в небе салют,

Я на площади открыты веки, но я сплю.

С маршрутки выходят один за одним, я за ними,

В городе все цветет, но я сплю, мне снится ливень.

Полеты и страхи, там все или скоро снесет,

Можно увидеть холодное солнце, оранжевый лед.

Двери открыты там, где их никогда не было вовсе,

Но не вошел оттуда холодом, и я замерз.

Там, где останусь в четырех совсем один я,

Ты разбуди и дай мне мысли ровных все в ряд,

Где буду я и только горы, только ямы.

Целый мир с открытыми глазами не под одеялом.

Дым, дым над моим столом вьется касаясь потолка,

Кто-то должен ведь я или ты…

Разобраться, где он, а где облака,

Где мой дом, где ты…

И я проснусь и где-то в форумах, оставлю коммент,

В грубой форме буду вмиг админами слит и сломлен.

Скажет друг, скажет вру, даже если поверят,

Признать таким не позволит ум — дожили, я влип.

А наяву здесь все другое не так как в уме,

Если б как там, много б умел.

К примеру рэп, если он асфальт, а я мел,

Картина размыта, наверное, или картина внизу,

А ты смотришь на верх.

Дым, дым, за ним всегда ведь что-то есть,

Даже если дым до небес.

Это как фокус и секрет спрятан от глаз зала,

Он всегда где-то за сценой, где-то в подвалах.

Но это случай не тот неразгаданного нет кода,

Просто я сплю, и в этих снах сейчас иная погода.

Просто я остался в четырех совсем один я,

Разбуди меня если можешь разбуди меня!

Дым, дым над моим столом вьется касаясь потолка,

Кто-то должен ведь я или ты…

Разобраться, где он, а где облака,

Где мой дом, где ты…

Дым, дым над моим столом вьется касаясь потолка,

Кто-то должен ведь я или ты…

Разобраться, где он, а где облака,

Где мой дом, где ты…

Злітає феєрверк вгору - в небі салют,

Я на площі відкриті повіки, але я сплю.

З маршрутки виходять один за одним, я за ними,

У місті все цвіте, але я сплю, мені сниться злива.

Польоти і страхи, там все чи скоро знесе,

Можна побачити холодне сонце, помаранчевий лід.

Двері відчинені там, де їх ніколи не було зовсім,

Але не ввійшов звідти холодом, і я замерз.

Там, де залишусь у чотирьох зовсім один я,

Ти розбуди і дай мені думки рівних все вряд,

Де буду я і тільки гори, тільки ями.

Цілий світ із відкритими очима не під ковдрою.

Дим, дим над моїм столом в'ється торкаючись стелі,

Адже хтось повинен я або ти...

Розібратися, де він, а де хмари,

Де мій дім, де...

І я прокинусь і десь у форумах, залишу комент,

У грубій формі буду вмить адмінами злитий і зламаний.

Скаже друг, скаже брешу, навіть якщо повірять,

Визнати таким не дозволить розум — дожили, я влип.

А наяву тут все інше не бо в розумі,

Якщо б як там, багато б умів.

До прикладу реп, якщо він асфальт, а я крейда,

Картина розмита, мабуть, або картина внизу,

А ти дивишся на верх.

Дим, дим, за ним завжди щось є,

Навіть якщо дим до небес.

Це як фокус і секрет захований від очей зали,

Він завжди десь за сценою, десь у підвалах.

Але це випадок не того нерозгаданого немає коду,

Просто я сплю, і в цих снах зараз інша погода.

Просто я залишився в чотирьох зовсім один я,

Розбуди мене якщо можеш розбуди мене!

Дим, дим над моїм столом в'ється торкаючись стелі,

Адже хтось повинен я або ти...

Розібратися, де він, а де хмари,

Де мій дім, де...

Дим, дим над моїм столом в'ється торкаючись стелі,

Адже хтось повинен я або ти...

Розібратися, де він, а де хмари,

Де мій дім, де...