Тюльпан - Триада

Сплетали венками, несли к братским могилам

Срывали по праздникам, дарили их милым

Сапогами топтали, насадили на вилы,

Но не все, у единиц оставались силы

Пели вихри да ветра свою вечную песню

Гнулись деревья, их ветви ломались с треском,

Но стоял он, выучен был так с детства

Не бояться причин, а лишь последствий

Лили потоки воды ливни пресной

Без гнили в болоте цветы не вынесли крест свой

Он один, не станет головы в том детстве

И другим тянул лепестки помогая усердствуя

Гордо стоя, засуху пережил зноя

Думал: что я, не вытерплю время злое?

Люто воя метель сеяла смерть тут и там

И один в каменном поле стоял тюльпан

Так и ты мой друг, как бы не был.

мир от темноты вокруг

Знай себе, стой

Обижающих тебя угости в ответ, души нектаром

Тех, кто жаждет растоптать — росой

Сплетали венками, несли к братским могилам

Срывали по праздникам, дарили их милым

Сапогами топтали, насадили на вилы,

Но не все, у единиц оставались силы

Растет тюльпан один дикий в поле,

А кто-то в городе к единице добавил еще нолик

И еще ноет.

Качает нефть море невод

Ракеты в небо, а не солнце опора землю пережег

Смотри, как человек ее бережет

Вбивает кран в почву колонны, чтобы графики поменять

.

стэнды, бренды.

Значит зря небо или потолок

Что наш эталон?

Что была горой стала ровной, что не в дом то налом

Земля помнит боль да были сок

Где не гусеница, там колесо.

Где не колесо, там …

Пустили ток в города, построили метро

Даже в самую темною ночь не темно

Но растет тюльпан один дикий в поле

Ты не срывай, хватит боли

Сплетали венками, несли к братским могилам

Срывали по праздникам, дарили их милым

Сапогами топтали, насадили на вилы,

Но не все, у единиц оставались силы

Сплітали вінками, несли до братських могил

Зривали на свята, дарували їх милим

Чоботими топтали, насадили на вили,

Але не все, у одиниць залишалися сили

Співали вихори та вітру свою вічну пісню

Гнулися дерева, їхні гілки ламалися з тріском,

Але стояв він, вивчений був так з дитинства

Не боятися причин, а лише наслідків

Лілі потоки води зливи прісної

Без гнили в болоті квіти не винесли хрест свій

Він один, не стане голови в тому дитинстві

І іншим тягнув пелюстки допомагаючи старанно

Гордо стоячи, посуху пережив спека

Думав: що я, не витерплю злий час?

Люто воя хуртовина сіяла смерть тут і там

І один у кам'яному полі стояв тюльпан

Так і ти мій друг, як би не був.

світ від темряви навколо

Знай собі, стій

Тих, хто ображає тебе, пригости у відповідь, душі нектаром

Тих, хто прагне розтоптати — росою

Сплітали вінками, несли до братських могил

Зривали на свята, дарували їх милим

Чоботими топтали, насадили на вили,

Але не все, у одиниць залишалися сили

Росте тюльпан один дикий у поле,

А хтось у місті до одиниці додав ще нолик

І ще ще ниє.

Качає нафту море невод

Ракети в небо, а не сонце опора землю перепалив

Дивись, як людина її береже

Вбиває кран у грунт колони, щоб графіки поміняти

.

стенди, бренди.

Значить дарма небо чи стеля

Що наш стандарт?

Що була горою стала рівною, що не в будинок то налом

Земля пам'ятає біль та були сік

Де не гусениця, там колесо.

Де не колесо, там …

Пустили струм у міста, побудували метро

Навіть у темну ніч не темно

Але росте тюльпан один дикий у полі

Ти не зривай, вистачить болю

Сплітали вінками, несли до братських могил

Зривали на свята, дарували їх милим

Чоботими топтали, насадили на вили,

Але не все, у одиниць залишалися сили