Первая весна - Триада

А я тогда играл в «Dendy»

И считал из трамвайного окна дома.

Мир никуда не торопился, нам не было дела до денег.

Кстати, уже тогда с них пропал Ленин.

А за окном все белым-бело, двор замело.

И под елкой конфет целый блок.

Летают пули из снега, рады любому небу.

В сапогах со стельками тепло.

Мы смотрим мультики и верим в НЛО, сейчас — смешно.

В телевизор пришел первый рекламный блок.

У тебя значки, у меня коллекция марок.

Ужин без микроволновок и кофеварок.

Всегда врывается прогресс в мир детский —

Враждебный или спокойный, как мой в пост-советский.

Скучаю по временам газировки

И деревянных оконных рам.

Ты знаешь, как там.

Припев:

А весна пришла, нежно в дом зашла,

Потекла слезой по щеке.

А весна, она, здесь приют нашла.

В ветре песню поет о тебе.

Моя первая весна и первые слезы.

Итак, представьте: ее имя Роза.

Она училась классом младше.

Я лично думал,

Что все серьезно, ее имя символично!

Больше года болен был, собой вечно недоволен.

Сто раз или более пробовал познакомиться.

Ждал на переменах, ждал ее после уроков —

В итоге: столбенел, краснел, постыдно делал ноги.

Но вот, 8 марта.

В 6 утра купил гвоздики ей.

Пожелал себе фарта, волнение на пике!

Отрепетировал речь свою, ну почти стихи.

Дрожащей рукой нажал звонок, оттуда: «Входите!»

Удивительно, но куда-то смог пригласить ее.

Она сказала — подумает.

Найдите эпитеты.

Казалось рухнул целый мир — это кошмар во сне…

А сейчас, мне даже любопытно — где она, и что с ней.

Припев:

А весна пришла, нежно в дом зашла,

Потекла слезой по щеке.

А весна, она, здесь приют нашла.

В ветре песню поет о тебе.

А я тоді грав у «Dendy»

І вважав із трамвайного вікна будинку.

Світ нікуди не поспішав, нам не було справи до грошей.

До речі, вже тоді з них пропав Ленін.

А за вікном все білим-біло, двір замело.

І під ялинкою цукерок цілий блок.

Літають кулі зі снігу, раді будь-якому небу.

У чоботях з устілками тепло.

Ми дивимося мультики і віримо в НЛО, зараз смішно.

В телевізор прийшов перший рекламний блок.

У тебе значки, у мене колекція марок.

Вечеря без мікрохвильових печей і кавоварок.

Завжди вривається прогрес у світ дитячий —

Ворожий чи спокійний, як мій у пост-радянський.

Сумую за часами газування

І дерев'яних віконних рам.

Ти знаєш, як там.

Приспів:

А весна прийшла, ніжно в будинок зайшла,

Потекла сльозою по щеці.

А весна, вона, тут притулок знайшла.

У вітрі пісню співає про тебе.

Моя перша весна і перші сльози.

Отже, уявіть: її ім'я Роза.

Вона навчалася класом молодшого.

Я особисто думав,

Що все серйозно, її ім'я символічне!

Більше року хворий був, вічно незадоволений.

Сто разів чи більше намагався познайомитися.

Чекав на змінах, чекав її після уроків —

У результаті: стовпів, червонів, ганебно робив ноги.

Але ось, 8 березня.

О 6 ранку купив гвоздики їй.

Побажав собі фарту, хвилювання на пику!

Затрепетував свою промову, ну майже вірші.

Тремтячою рукою натиснув дзвінок, звідти: «Входьте!»

Дивно, але кудись зміг запросити її.

Вона сказала — подумає.

Знайдіть епітети.

Здавалося, упав цілий світ — це кошмар у сні.

А зараз, мені навіть цікаво де вона, і що з нею.

Приспів:

А весна прийшла, ніжно в будинок зайшла,

Потекла сльозою по щеці.

А весна, вона, тут притулок знайшла.

У вітрі пісню співає про тебе.