Per Dirti Ciao! - Tiziano Ferro

Magari un giorno avremo un posto anche nascosto pur distante dalle tante

stanterie

in cui riposano gli amori ormai in disuso, quelli non storici di cui nessuno

parlerà.

E rivela il tuo sorriso in una stella, se vorrai.

per stasera andrebbe bene

anche così.

E non servirà più a niente la felicità,

più a niente anche la fantasia.

mi accontenterò del tempo andato.

Soffierà nel vento una lacrima

che tornerà da te.

per dirti ciao, ciao mio piccolo ricordo in cui nascosi gli anni di felicità.

ciao e guardami affrontare questa vita come fossi ancora qui.

Magari un giorno l’universo accoglierà la mia richiesta e ci riporterà vicini,

tra l’aldilà e il mio nido di città c'è molta differenza

anche se provo a non vederla.

E giro il mondo, e chiamerò il tuo nome per millenni

e ti rivelerai quando non lo vorrò più.

e non adesso qui, su questo letto in cui, tragico, mi accorgo

che il tuo odore sta svanendo lento.

Soffierà nel vento una lacrima che tornerà da te.

per dirti ciao, ciao mio piccolo ricordo in

cui nascosi anni di felicità.

ciao e guarda con orgoglio chi sostiene anche le guerre che non può.

E senza pace dentro al petto,

so che non posso fare tutto.

ma se tornassi farei tutto e basta.

E guardo fisso quella porta,

perchè se entrassi un’altra volta vorrebbe dire che anche io son morto.

Ciao.

e tornerei da te,

per dirti ciao, ciao.

mio piccolo miracolo

sceso dal cielo per amare me.

Ciao.

e cadono i ricordi e cade tutto l’universo e tu stai lì.

La vita come tu te la ricordi, un giorno se ne andò con te.

Можливо, колись у нас буде сховане місце, навіть якщо воно далеко від багатьох

stanterie

в якому люблять відпочивати люди, які зараз не використовуються, а неісторичні – жодного

буде говорити.

І розкрийте свою посмішку в зірці, якщо хочете.

бо сьогодні ввечері було б добре

навіть так.

І від щастя вже не буде користі,

більше ні на що навіть уява.

Я задовольнюю минулий час.

Сльоза на вітрі віє

що повернеться до вас.

привітатися, привіт мій маленький спогад, в якому я сховав роки щастя.

привіт і дивись, як я зустрічаюся з цим життям, наче я все ще тут.

Можливо, колись Всесвіт прийме моє прохання і наблизить нас,

між потойбічним світом і моїм міським гніздом є велика різниця

навіть якщо я намагаюся цього не бачити.

І я мандрую світом, і буду називати твоє ім’я тисячоліттями

і ти відкриєшся, коли я цього більше не захочу.

а не зараз тут, на цьому ліжку, в якому, трагічно, я розумію

що твій запах повільно зникає.

На вітрі віє сльоза, що повернеться до вас.

привітатися, привіт мій маленький спогад

від якого я ховав роки щастя.

привіт і з гордістю подивіться на тих, хто також підтримує війни, які вони не можуть.

І без спокою в грудях,

Я знаю, що не можу зробити все.

але якби я повернувся, я б зробив усе.

І я дивлюся на ті двері,

бо якби я ввійшов інший раз, це означало б, що я теж мертвий.

Привіт.

і я б повернувся до тебе

привітатися, привіт.

моє маленьке чудо

зійшов з небес, щоб полюбити мене.

Привіт.

і спогади падають, і весь всесвіт падає, а ти залишаєшся там.

Життя таким, яким ти його пам’ятаєш, одного разу зникло з тобою.