Margherita - Tiziano Ferro

Io non posso stare fermo con le mani nelle mani

Tante cose devo fare prima che venga domani

E se lei già sta dormendo io non posso riposare

Farò in modo che al risveglio non mi possa più scordare

Perché questa lunga notte, non sia nera più del nero

Fatti grande dolce luna e riempi il cielo intero

E perché quel suo sorriso possa ritornare ancora

Splendi sole domattina come non hai fatto ancora

E per poi farle cantare, le canzoni che ha imparato

Io le costruirò un silenzio che nessuno ha mai sentito

Sveglierò tutti gli amanti, parlerò per ore ed ore

Abbracciamoci più forte, perché lei vuole l’amore

Poi corriamo per le strade e mettiamoci a ballare

Perché lei vuole la gioia, perché lei odia il rancore

E poi coi secchi di vernice coloriamo tutti i muri

Case, vicoli e palazzi, perché lei ama i colori

Raccogliamo tutti i fiori, che può darci primavera

Costruiamole una culla, per amarci quando è sera

Poi saliamo su nel cielo, e prendiamole una stella

Perché Margherita è buona, perché Margherita è bella

Perché Margherita è dolce, perché Margherita è vera

Perché Margherita ama, e lo fa una notte intera

Perché Margherita è un sogno, perché Margherita è il sale

Perché Margherita è il vento e non sa che può far male

Perché Margherita è tutto, ed è lei la mia pazzia

Margherita, Margherita

Margherita, adesso è mia

Margherita è mia

Я не можу сидіти на місці з руками в руках

Так багато речей я маю зробити, перш ніж настане завтра

І якщо вона вже спить, я не можу відпочити

Я зроблю так, щоб, прокинувшись, я більше не міг забути

Бо ця довга ніч не більше чорна, ніж чорна

Зробіть собі великий солодкий місяць і заповніть все небо

І щоб його посмішка повернулася знову

Вранці світить сонце, як ти ще не робив

А потім змусити її співати вивчені пісні

Я побудую для неї тишу, якої ніхто ніколи не чув

Я розбуджу всіх закоханих, буду говорити годинами й годинами

Давайте обіймемо один одного міцніше, адже вона хоче любові

Тоді давайте побіжимо вулицями і почнемо танцювати

Бо вона хоче радості, бо ненавидить образи

А потім відрами фарби фарбуємо всі стіни

Будинки, алеї та будівлі, бо вона любить кольори

Ми збираємо всі квіти, які може подарувати нам весна

Побудуємо їй колиску, щоб у вечірній час любити один одного

Тоді піднімемося на небо, візьмемо для неї зірку

Тому що Маргарита хороша, тому що Маргарита красива

Тому що Маргарита мила, тому що Маргарита справжня

Бо Маргарита любить, і робить це цілу ніч

Тому що Маргарита - це мрія, тому що Маргарита - це сіль

Тому що Маргарита – це вітер, і вона не знає, що це може зашкодити

Бо Маргарита — це все, а вона — моє божевілля

Маргарита, Маргарита

Маргарита, тепер вона моя

Маргарита моя