Ma so proteggerti - Tiziano Ferro

Ho la testa ai primi sette giorni

Insieme sempre, ventiquattro ore

Ed è passato ancora molto tempo

Ma sono sequestrato sempre dal tuo odore

E ridi, ridi, ridi, ridi sempre, amore mio

La sincerità è la madre di ogni vizio

Quindi adesso penso a te

Che ti ascolto parlare da dietro il mio muro e

Ciò che ora divide ci riunirà in futuro

E sembrerà Natale sempre

E amore ti custodirò dentro una lacrima

Che piovve sul mio viso il giorno in cui scrivesti

Non ho ali ma, ma so proteggerti dalle intemperie

O per assurdo dalle armonie

Perché sa far paura anche la felicità

Lo so, io so proteggerti

Ci giudichiamo adulti, come per invenzione

Perdiamo tempo urlare, ma senza ascoltare

E tratteniamo lacrime, come in competizione

Come fosse una gara ad occultare

Ma piangi, piangi, piangi, piangi pure se lo vuoi

Il destino che connette ogni mondo

Un giorno mi portò a te

E ti rincorsi per caso e fu surreale

L’amore che urlasti fu forte da far male

E sembrerà Natale sempre

E amore ti custodirò dentro una lacrima

Che piovve sul mio viso il giorno in cui scrivesti

Non ho ali ma, ma so proteggerti dalle intemperie

O per assurdo dalle armonie

Perché sa far paura anche la felicità

Lo so, ma so proteggerti

Magari un giorno avremo un posto anche noi

In questo mondo che all’amore non sa arrendersi

Mentre cammino il mondo ha il tuo nome

E mi sembra migliore

E sembrerà Natale sempre

E amore ti custodirò dentro una lacrima

Che piovve sul mio viso il giorno in cui scrivesti

Non ho ali ma, ma so proteggerti

Ma so proteggerti

Ma so proteggerti

У мене голова в перші сім днів

Разом завжди, двадцять чотири години

І пройшло багато часу

Але мене завжди краде твій запах

І смійся, смійся, смійся, завжди смійся, моя любов

Щирість — мати всіх пороків

Тож тепер я думаю про тебе

Що я слухаю, як ти говориш з-за моєї стіни і

Те, що розділяє нас зараз, зблизить нас у майбутньому

І це завжди буде схоже на Різдво

І кохання, я буду тримати сльозу в тобі

Це пролило на моє обличчя в той день, коли ти написав

У мене немає крил, але я знаю, як захистити тебе від стихії

Або абсурдно від гармоній

Бо щастя також здатне налякати

Я знаю, я можу захистити тебе

Ми вважаємо себе дорослими, ніби вигадкою

Ми витрачаємо час на крики, але не слухаючи

І стримуємо сльози, ніби на змаганні

Ніби це змагання, щоб сховатися

Але плач, плач, плач, плач також, якщо хочеш

Доля, яка поєднує кожен світ

Одного разу він привів мене до вас

А я випадково побіг за тобою, і це було сюрреалістично

Любов, яку ти кричав, була достатньо сильною, щоб завдати болю

І це завжди буде схоже на Різдво

І кохання, я буду тримати сльозу в тобі

Це пролило на моє обличчя в той день, коли ти написав

У мене немає крил, але я знаю, як захистити тебе від стихії

Або абсурдно від гармоній

Бо щастя також здатне налякати

Я знаю, але я можу захистити тебе

Можливо, колись і ми знайдемо місце

У цьому світі, який не може віддатися любові

Коли я ходжу, світ має твоє ім'я

І мені здається краще

І це завжди буде схоже на Різдво

І кохання, я буду тримати сльозу в тобі

Це пролило на моє обличчя в той день, коли ти написав

У мене немає крил, але я знаю, як захистити тебе

Але я можу захистити тебе

Але я можу захистити тебе