La última noche del mundo - Tiziano Ferro

Cae la nieve y yo no comprendo

Como es que ahora quisiera rendirme

Se van avenidas, desaparecen de mis ojos

Casas, colinas que ayer estaban claras

Y yo, yo, perdido en este blanco

Me miro en el espejo y no sé que estoy buscando

He encontrado tu sonrisa dulce

Que brilla en esta nieve como un millón de luces

Y cae la nieve como cae el mundo

Y sé que nadie entiende el frío extremo que siento

Y recordé y recordé que todo este coraje no es nieve

No va a derretirse aunque debiese

Tantas palabras al aire se han improvisado

La última noche del mundo

La pasaría contigo

Y si me debo enamorar será también de ti

Que absurdo es odiarnos y lo sé, yo

El único en el mundo

Que inútil es un odio tan profundo

He encontrado tu sonrisa dulce

Que brilla en esta nieve como un millón de luces

Y cae la nieve como cae el mundo

Y sé que nadie entiende el frío extremo que siento

Y recordé y recordé que todo este coraje no es nieve

No va a derretirse aunque debiese

No nos permitimos estar bien no existen extensiones

Y sonriendo nos caemos ante los demás

Amar no es un privilegio sólo habilidad

Reír de todos los problemas mientras quien odia tiembla

Tu sonrisa dulce es tan transparente que ya después no hay nada

Un gesto simple pero tan profundo que se reinicia el tiempo, y se reinventa el

mundo

Y me recuerda que el coraje no será jamás de nieve

He encontrado tu sonrisa dulce

Que brilla en esta nieve como un millón de luces

Y cae la nieve como cae el mundo

Y sé que nadie entiende el frío extremo que siento

Y recordé y recordé que todo este coraje no es nieve

Сніг падає, а я не розумію

Як це тепер я хочу здатися

Проспекти зникли, вони зникли з моїх очей

Будинки, пагорби, які вчора були чисті

І я, я, загубився в цьому білому

Я дивлюся в дзеркало і не знаю, що я шукаю

Я знайшов твою милу посмішку

Це сяє на цьому снігу, як мільйон вогнів

І сніг падає, як падає світ

І я знаю, що ніхто не розуміє того сильного холоду, який я відчуваю

І я згадав і згадав, що вся ця мужність не сніг

Він не розтане, навіть якщо повинен

Стільки слів у повітрі імпровізовано

остання ніч світу

Я б витратив його з тобою

І якщо я закохаюсь, то це також буде з тобою

Як абсурдно ненавидіти один одного, і я це знаю

Єдиний у світі

Наскільки безкорисна така глибока ненависть

Я знайшов твою милу посмішку

Це сяє на цьому снігу, як мільйон вогнів

І сніг падає, як падає світ

І я знаю, що ніхто не розуміє того сильного холоду, який я відчуваю

І я згадав і згадав, що вся ця мужність не сніг

Він не розтане, навіть якщо повинен

Ми не дозволяємо собі бути добре, немає розширень

І посміхаючись, ми падаємо раніше інших

Любити - це не привілей, а вміння

Смійтеся над усіма проблемами, поки ненависник тремтить

Твоя мила посмішка така прозора, що потім нічого немає

Простий жест, але настільки глибокий, що час відновлюється, а світ винаходиться заново.

світ

І це нагадує мені, що мужність ніколи не буде снігом

Я знайшов твою милу посмішку

Це сяє на цьому снігу, як мільйон вогнів

І сніг падає, як падає світ

І я знаю, що ніхто не розуміє того сильного холоду, який я відчуваю

І я згадав і згадав, що вся ця мужність не сніг