Сусанин - Типси Тип

Последние два года как во сне

Подскальзывался в гололёд,

Но так и не упал на снег

Каждому свой бог, тут вопросов больше нет,

Но Петров как Морфей — он меня не пожалел

И я как здрасьте (здравствуйте) — Сусанин себе сам я

Я по инфернальной части перемещаюсь плавно

Преумножаю знания

Меня пинает из крайности в крайность

Уже непонятно, кто вообще прав здесь — да никто

Шагнули от макак недалеко, я микроб

На фоне времени лишь эпизод

Так легко принять тот факт, что это мой урок

И петлять в тренировочном лагере «Земля»

Растерял приятелей.

Братцы, алё!

Где же наша пятерня, видать на станции РО

Я там давно бывал, хорошего понемногу

Проводник пробовал осторожно

Ей богу, заплутать можно

И заплатить столько, что больше не останется

Неустойка не стоит того

Знания преумножают скорбь

И бессонница бессовестница

Не оставляет ничего от лица

Садится батарейка от сумбурности

Надо шнур нести, фильтры в копоти

В дымной комнате, скорей бы нам ум найти

Ты лучше потом зайди, вы это не будете

Да

Нам то жарко, то холодно так,

Но я обожаю свою молодость, да

Нам то жалко, то боязно так,

Но я обожаю свою молодость, да

Нам то жарко, то холодно так,

Но я обожаю свою молодость, да

Нам то жалко, то боязно так,

Но я обожаю свою молодость, да

Ангелы-хранители, возьмите меня за руки

Спасите мою голову, ампутируйте лярву

Тут слишком много выбора

Слишком мало правильного

Мёда или сидра, пара или дыма

Парадигма плавно мутирует в параллелепипед

И Карл украл у Клары либидо

Кларе надо выпить, а нам охота в детство

Как тем словам попсовой песни

Взрослым безкайфово быть, неинтересно

Это днище эйфоретиками выжжено

Истерика вышла вся с первого отжима

Нервы неказёные, курвы стали хищными

Теперь вам ничего необычного не положено (не-не-не)

Вот только бы суметь не рехнуться

Мы лишь хотели узнать, что на уме у безумцев

Заметили в инструкциях лазейки для ушлых,

Но центы под подушками оказались ловушкой

Да, все небезгрешны, естественно, конечно

Кто на себя по мелочи, а кто по жести вешает

Коктейль из дюжины чертей, не по себе затем

Как в первый день подстриженных ногтей,

Но что бы я ни делал, всё будет с моим почерком

Иду с ума в толпе от одиночества

Значит это не закончится

Что бы я ни делал, всё будет с моим почерком

Иду с ума в толпе от одиночества

Значит, это не закончится

Да.

Да.

Да.

Да.

Да…

Да…

Останні два роки як у сні

Підсковзувався в гололед,

Але так і не впав на сніг

Кожному свій бог тут питань більше немає,

Але Петров як Морфей — він мене не пожалів

І я як здрасть (здоровіть) — Сусанін собі сам я

Я по інфернальній частині переміщаюся плавно

Примножую знання

Мене штовхає із крайності в крайність

Вже незрозуміло, хто взагалі має рацію тут — так, ніхто

Крокнули від Макак недалеко, я мікроб

На тлі часу лише епізод

Так легко прийняти той факт, що це мій урок

І петляти в тренувальному таборі «Земля»

Розгубив друзів.

Братці, але!

Де наша п'ятірня, мабуть на станції РО

Я там давно бував, доброго потроху

Провідник пробував обережно

Їй богу, запутати можна

І заплатити стільки, що більше не лишиться

Неустойка не стоїть того

Знання примножують скорботу

І безсоння безсовість

Не залишає нічого від особи

Сідає батарейка від сумбурності

Треба шнур нести, фільтри в копоти

У димній кімнаті, скоріше би нам ум найти

Ти краще потім зайди, ви це не будете

Так

Нам то жарко, то холодно так,

Але я люблю свою молодість, так

Нам то шкода, то боязно так,

Але я люблю свою молодість, так

Нам то жарко, то холодно так,

Але я люблю свою молодість, так

Нам то шкода, то боязно так,

Але я люблю свою молодість, так

Ангели-охоронці, візьміть мене за руки

Врятуйте мою голову, ампутуйте лярву

Тут дуже багато вибору

Занадто мало правильного

Меду чи сидру, пари чи диму

Парадигма плавно мутує в паралелепіпед

І Карл вкрав у Клари лібідо

Кларі треба випити, а нам полювання в дитинство

Як тим слів попсової пісні

Дорослим безкайфово бути, нецікаво

Це днище ейфоретиками випалено

Істерика вийшла вся з першого віджиму

Нерви неказені, курви стали хижими

Тепер вам нічого незвичайного не належить (не-не-не)

От тільки б зуміти не зникнути

Ми тільки хотіли дізнатися, що на розумі у божевільних

Помітили в інструкціях лазівки для вухлих,

Але центи під подушками виявилися пасткою

Так, всі небезгрішні, звичайно, звичайно

Хто на себе по дрібниці, а хто по жерсті вішає

Коктейль із дюжини чортів, не по собі потім

Як у перший день підстрижених нігтів,

Але що би я ні робив, все буде з моїм почерком

Іду з розуму в натовпі від самотності

Значить це не закінчиться

Що б я не робив, все буде з моїм почерком

Іду з розуму в натовпі від самотності

Значить, це не закінчиться

Так.

Так.

Так.

Так.

Так…

Так…