Широко - Типси Тип

Где ты видел страх?

Покажи!

Не страшно умирать, страшно жить

И чтобы дураки назвали меня дураком

Я улыбнусь широко

Где ты видел страх?

Покажи!

Не страшно умирать, страшно жить

И чтобы дураки назвали меня дураком…

Задумал поспорить с природой, во даёт

Икота икота, перейди на Федота

С Федота на Якова, с Якова на всякого

Все молчат, я говорю, обвинят в заговоре,

А где присяга моя, для меня не написали?

Ну копайте сами, депресяга лояльная

Паяла зиму, по дворам носила меня

Боялась скинуть, шмалью изнасилована

Душа в истерике, туловище в плясках

Влажная ладошка перебирает ласково

Колёсико цианистого калия, ампула

Нежная, как влагалище ангела

Девятый год жарил, по самое не балуй

Судьба не гладит по щеке, она бьёт по ебалу!

Я болт ей выложу на блюдце!

Когда буду умирать, постараюсь улыбнуться!

Где ты видел страх?

Покажи!

Не страшно умирать, страшно жить

И чтобы дураки назвали меня дураком

Я улыбнусь широко

Где ты видел страх?

Покажи!

Не страшно умирать, страшно жить

И чтобы дураки назвали меня дураком

Я улыбнусь широко

Всю жизнь что-то мне навеивало правоту

Либо прямо сегодня и прямо тут, либо пропаду

Знаешь, девять лет столько сил, точняк

Планета вокруг моей оси крутит булками

Такие становятся жуликами —

Татьяна Витальевна парила, хули там

Я разве буду слушать, дураки зовут людей дураками,

А себя пророками, твёрдый как камень

Гений молчит, перебирает ногами

Синий, либо начитанный, самый нормальный

По-тихому делает ветра, со своей пятихой

Обладателей лямов — отодрать это тема

И на площади станцевать, ааай

Чтобы хлопали мамка и батя

Чтобы дураки назвали меня дураком

Я улыбнусь широко!

Где ты видел страх?

Покажи!

Не страшно умирать, страшно жить

И чтобы дураки назвали меня дураком

Я улыбнусь широко

Где ты видел страх?

Покажи!

Не страшно умирать, страшно жить

И чтобы дураки назвали меня дураком

Я улыбнусь широко!

Де ти бачив страх?

Покажи!

Не страшно вмирати, страшно жити

І щоб дурні назвали мене дурнем

Я посміхнуся широко

Де ти бачив страх?

Покажи!

Не страшно вмирати, страшно жити

І щоб дурні назвали мене дурнем...

Задумав посперечатися з природою, дає

Гикавка гикавка, перейди на Федота

З Федота на Якова, з Якова на всякого

Всі мовчать, я кажу, звинуватить у змові,

А де присяга моя, для мене не написали?

Ну копайте самі, депресяга лояльна

Паяла зиму, по дворах носила мене

Боялася скинути, шмалью зґвалтована

Душа в істериці, тулуб у танцях

Волога долоня перебирає ласкаво

Коліщатко ціаністого калію, ампула

Ніжна, як піхва ангела

Дев'ятий рік смажив, по саме не балуй

Доля не гладить по щеці, вона б'є по ебалу!

Я болт їй викладу на блюдце!

Коли помиратиму, постараюся посміхнутися!

Де ти бачив страх?

Покажи!

Не страшно вмирати, страшно жити

І щоб дурні назвали мене дурнем

Я посміхнуся широко

Де ти бачив страх?

Покажи!

Не страшно вмирати, страшно жити

І щоб дурні назвали мене дурнем

Я посміхнуся широко

Все життя щось мені навіювало правоту

Або прямо сьогодні і прямо тут, або пропаду

Знаєш, дев'ять років стільки сил, точняк

Планета навколо моєї осі крутить булками

Такі стають шахраями —

Тетяна Віталіївна ширяла, хулі там

Я хіба слухатиму, дурні звуть людей дурнями,

А себе пророками, твердий як камінь

Геній мовчить, перебирає ногами

Синій, або начитаний, найнормальніший

По-тихому робить вітру, зі своєю п'ятихою

Власників лямів — віддерти цю тему

І на площі станцювати, ааай

Щоб ляскали мамка і баття

Щоб дурні назвали мене дурнем

Я посміхнуся широко!

Де ти бачив страх?

Покажи!

Не страшно вмирати, страшно жити

І щоб дурні назвали мене дурнем

Я посміхнуся широко

Де ти бачив страх?

Покажи!

Не страшно вмирати, страшно жити

І щоб дурні назвали мене дурнем

Я посміхнуся широко!