Лес дал - Типси Тип

Вуаля, под ногами тополя.

Обнулялся, вылетел за поля.

Небо землей завиляло,

Я наваял облаками каля-маля!

Глянь, отсюда лучше видно!

Маяч, и всю по глазами душу выдашь.

Не прячь, не.

Отовсюду мясонина

И шлюзы открыты, но если есть крылья -

Не страшно.

В тесноте/кислоте да не в обиде.

Дышим песнопениями молчаливо.

Тихо!

Ничего не говорите!

Я слышу вас.

Даже лучше, чем когда-либо.

И на даже диалекте мандарина,

Нет, не учил, но сейчас - это мимо.

Чтобы дальше идти, середину ловлю -

Это необходимо.

Да, будто кто-то помог нам,

Меня в зеркале разум не узнает.

Будто бы Бог открывает нам окна,

И каждый волен выбирать себе свое.

Пишу разными красками без полотна,

И полоска баланса не выделена.

Это кто-то из нас, тут пыль вздымает

Диалогами в стиле Черномырдина.

А ты меня не путай, не путай,

А то куда мне потом с таким клубком?

Но и спешить я не буду отсюда.

The Show Must Go On!

Там, кто за пультом?

Эй!

И тут нам, то мутно, то чудно.

Эфир как-то тонко воспроизведен.

Но я пока побуду, побуду.

Пускай трек идет.

Там!

Кто за пультом?

Эй!

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

Станция, улица Академика Янгеля,

И пацыки не курят с понедельника якобы,

Но в пятницу, потулят до приятеля в Бутово,

Взять у него ключ от выключателя глюков.

Эй!

Обожди, обожди!

Столько?

Точно?

Не много ли?

На щи не борщи, чтобы точно ебу не тронулись.

И суженные стены разрушены подсушенными лешими,

Лишь бы были не несущими.

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

- Это ты, где взял?

- Это мне лес дал.

Честно, прихуел сам.

Вуаля, під ногами тополі.

Обнулявся, вилетів за поля.

Небо землею завиляло,

Я навів хмарами біля-маля!

Глянь, звідси найкраще видно!

Маяч, і всю очима душу видаси.

Чи не ховай, не.

Звідусіль м'ясонина

І шлюзи відкриті, але якщо є крила -

Не страшно.

У тісноті/кислоті та не в образі.

Дихаємо піснеспівами мовчазно.

Тихо!

Нічого не кажіть!

Я чую вас.

Навіть краще, ніж будь-коли.

І навіть на діалекті мандарина,

Ні, не вчив, але зараз – це повз.

Щоб далі йти, середину ловлю -

Це необхідно.

Так, ніби хтось допоміг нам,

Мене в дзеркалі розум не впізнає.

Ніби Бог відчиняє нам вікна,

І кожен вільний вибирати собі своє.

Пишу різними фарбами без полотна,

І смужка балансу не виділено.

Це хтось із нас, тут пил здіймає

Діалогами у стилі Чорномирдіна.

А ти мене не плутай, не плутай,

А то куди мені потім із таким клубком?

Але й поспішати я не буду звідси.

The Show Must Go On!

Там хто за пультом?

Гей!

І тут нам то каламутно, то дивно.

Ефір якось тонко відтворено.

Але я поки що побуду, побуду.

Нехай трек іде.

Там!

Хто за пультом?

Гей!

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.

Станція, вулиця Академіка Янгеля,

І пацики не курять із понеділка нібито,

Але в п'ятницю, потулять до приятеля у Бутовому,

Взяти ключ від вимикача глюків.

Гей!

Почекай, почекай!

Стільки?

Точно?

Чи не багато?

На щі не борщи, щоб точно ебу не рушили.

І звужені стіни зруйновані підсушеними лісовиками,

Аби були не несучими.

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.

- Це ти де взяв?

- Це мені дав ліс.

Чесно, схубав сам.