Буквы - Типси Тип

Забыл буквы, темя тянет в космос через мундштук.

Я тут, на станции РО всё кого-то жду.

Это такая штука, меняет восприятие

Образов и звуков, они как-то приятнее, красивей.

Ну-ка, проваливай отсюда с пивом.

Сионские сигналы раздражают, как крапива кожу.

Я не вспомню буквы, может Sativa сможет.

Вдруг мы не буквы, а прожиг на диске, загуглишь это позже.

Надо ли выкатывать пушки

Да бы не падали, их падали ху*шки.

Это недопустимо.

Пусти Ма,

Уходи Моисей, тут не твоя пустыня.

Не путай мир кумир, что ты культивируешь?

Эти Святые Письмена подойдут сортиру лишь.

Расcкопировали шнягу тиражами, *ер с ним!

На этой станции, мы символы сами развесим.

Дерзко, только бы запомнить дорогу.

На станции РО гулять, ей-Богу — лепота.

Хоть с боку, хоть так, не постанова.

Я Кривому Рогу шлю отсюда «Здорова!»

И станция РО воссоздаст буквы, буквицы.

Чиполлино стукнет по луковице.

Точки над «i» застегнет, как пуговицы пальцами,

Мне бы запомнить путь к станции.

Припев:

Чешется кровь и как раз ветерок, в танце с природою между миров.

Клацают пробки в прострации, но надо дождаться до станции РО.

Чешется кровь и как раз ветерок, в танце с природою между миров.

Клацают пробки в прострации, но надо дождаться до станции РО.

О, припоминаю путь к станции, где рассудок улетает отдохнуть,

В танце с птицами в сон, там не произошло мутации.

Частным лицам не удалось добраться до периметра.

Кто сможет доказать, что я при памяти?

Прохожие решат, что подгребаю под грибами.

А куда идти, кому и как это словами

Теперь, меня починили не пойму или сломали.

Снова стали буквы — словами, получили образы —

Голова ничего общего с корпусом.

Здесь нет эхо, тут тихо, спасибо что звала нас

Без смеха, где выход?

Уже не хиханьки, полазил и ладно.

Пора двигать обратно, а как теперь…

Птицы летят на юг, ну да, значит осень.

И мне туда, а вдруг там всё началось уже?

Не пойми превратно, послушай меня, станция:

Мы в дружных с повстанцами, мне нужно быть там с ними.

А так остался бы, ужас как нравится тут,

Но селяви, я вернусь, ты зови.

Припев:

Чешется кровь и как раз ветерок, в танце с природою между миров.

Клацают пробки в прострации, но надо дождаться до станции РО.

Чешется кровь и как раз ветерок, в танце с природою между миров.

Клацают пробки в прострации, но надо дождаться до станции…

Забув літери, тем'я тягне в Космос через мундштук.

Я тут, на станції РО все когось чекаю.

Це така штука, що змінює сприйняття

Образів і звуків, вони якось приємніші, красивіші.

Ану, провалюй звідси з пивом.

Сіонські сигнали дратують як кропива шкіру.

Я не згадаю літери, може Sativa зможе.

Раптом ми не букви, а пропал на диску, загуглиш це пізніше.

Чи потрібно викочувати гармати

Так би не падали, їх падали ху*шки.

Це недопустимо.

Пусти Ма,

Іди Мойсей, тут не твоя пустеля.

Не плутай світ кумир, що ти культивуєш?

Ці Святі Письмена підійдуть сортирові лише.

Розкопували шнягу тиражами, *єр з ним!

На цій станції, ми символи самі розважимо.

Зухвало, тільки запам'ятати дорогу.

На станції РО гуляти, їй-Богу - лепота.

Хоч із сторони, хоч так, не постанова.

Я Кривому Рогу шлю звідси «Здорова!»

І станція РО відтворить букви, буквиці.

Чиполліно стукне по цибулі.

Крапки над «i» застебне, як гудзики пальцями,

Мені запам'ятати шлях до станції.

Приспів:

Свербить кров і якраз вітерець, в танці з природою між світами.

Клацають пробки в прострації, але треба дочекатися до станції РО.

Свербить кров і якраз вітерець, в танці з природою між світами.

Клацають пробки в прострації, але треба дочекатися до станції РО.

О, пригадую шлях до станції, де розум відлітає відпочити,

В танці з птахами в сон, там не відбулося мутації.

Приватним особам не вдалося дістатися до периметра.

Хто зможе довести, що я при пам'яті?

Перехожі вирішать, що підгортаю під грибами.

А куди йти, кому і як це словами

Тепер мене полагодили не зрозумів або зламали.

Знову стали букви — словами, отримали образи —

Голова нічого спільного з корпусом.

Тут немає луни, тут тихо, дякую що кликала нас

Без сміху, де є вихід?

Вже не хиханьки, полазив і добре.

Настав час рухати назад, а як тепер…

Птахи летять на південь, ну так, значить осінь.

І мені туди, а раптом там все почалося вже?

Не зрозумій хибно, послухай мене, станція:

Ми в дружніх з повстанцями, мені потрібно бути там з ними.

А так залишився б, жах як подобається тут,

Але селяви, я вернуся, ти клич.

Приспів:

Свербить кров і якраз вітерець, в танці з природою між світами.

Клацають пробки в прострації, але треба дочекатися до станції РО.

Свербить кров і якраз вітерець, в танці з природою між світами.

Клацають пробки в прострації, але треба дочекатися до станції…