Pensée d'automne - Tino Rossi, Жюль Массне

Une chanson d’adieu sort des sources troublées

S’il vous plaît, mon amour, reprenons le chemin

Où tous deux, au printemps, et la main dans la main

Nous suivions le caprice odorant des allées

Une chanson d’adieu sort des sources troublées !

Une chanson d’amour sort de mon cœur fervent

Qu’un avril éternel a fleuri de jeunesse

Que meurent les beaux jours !

Que l'âpre hiver renaisse !

Comme un hymne joyeux dans le plainte du vent

Une chanson d’amour sort de mon cœur, de mon cœur fervent !

Une chanson d’amour vers ta beauté sacrée

Femme, immortel été !

Femme, immortel printemps !

Sœur de l'étoile en feu qui, par les cieux flottants

Verse en toute saison sa lumière dorée

Une chanson d’amour vers ta beauté sacrée

Femme, immortel été !

Femme, immortel printemps !

З неспокійних джерел здіймається прощальна пісня

Будь ласка, моя любов, повернемося

Де ми вдвох, навесні, і рука об руку

Ми йшли за духмяною примхою проходів

З неспокійних джерел лунає прощальна пісня!

З мого палкого серця лунає пісня про кохання

Щоб вічний квітень цвів молодістю

Нехай помруть прекрасні дні!

Хай відродиться люта зима!

Як радісний гімн у плачі вітру

Із серця мого, з мого палкого серця йде пісня кохання!

Пісня кохання до вашої святої краси

Жінко, безсмертне літо!

Жінко, безсмертна весна!

Сестра палаючої зірки, яка пливе небесами

Проливає своє золоте світло в усі пори року

Пісня кохання до вашої святої краси

Жінко, безсмертне літо!

Жінко, безсмертна весна!