Schicksal - Thrudvangar

Tief am Fusse der Esche

Umrauscht von kalten Fluten

Dort ist das Heim der Schwestern

Bestimmt über War, Sein und Werden

Sie weben den Faden des Schicksals

Dem weder Gott noch Mensch entrinnt

Gezählt sind all die Tage

Der Faden eines jeden gesponnen

Doch mancher will seine Frist verlängern

Die er in Midgard weilt

Scheut sich vor Streit und Kampf

Verdeckt sich unter warmen Decken

Bis doch der Strohtod ihn ereilt

So steht ein Mann mit Wort und Schwert

Wider dem Strohtod mit Willen und Mut

Fest im Glauben an die eigene Kraft

So geh´ deinen Weg

Wohin er auch führt

Nur ein Feigling denkt ewig zu Leben

So flieht er vor dem Feind

Doch das Alter erreicht jeden

Auch wenn das Schwert ihn verschont

Nimm dein Schicksal an

Nimm es in deine Hand

Глибоко біля підніжжя ясена

В оточенні холодних припливів

Там будинок сестер

Вирішує бути, бути і стати

Вони плетуть нитку долі

Від якого не втече ні Бог, ні людина

Усі дні полічені

Нитка кожного пряла

Але деякі хочуть продовжити термін

Яку він мешкає в Мідгарді

Боїться сварок і бійок

Ховається під теплі ковдри

Поки солом’яна смерть не наздожене

Так стоїть людина зі словом і мечем

Проти солом’яної смерті з волею і відвагою

Твердо вірити у власні сили

Тож іди своєю дорогою

Куди б це не привело

Тільки боягуз думає жити вічно

Так він тікає від ворога

Але старість впливає на всіх

Навіть якщо меч пощадить його

прийняти свою долю

Візьміть його в руки