Sober & Godless - The Rumjacks

I’d sing for you a song if i could carry a tune

Or even put two words together for a start

But I’m all at odds y’see, half the bloke I used to be

A tin man without his famous heart

I once sported language that could strip the walls o' paint

And draw colour to the cheeks o' toughened crooks

I’d argue with the scholars 'til their words caught in their collars

And they scurried home to burn their precious books

Until I ran into a shadow & chased her down the alley

Where she had her way with me against a wall

Laid me with a curse that left me sober & godless

Saved my life and took away my soul

I’d bend a ball around defenders, outrun the money lenders

And played pool like I were fightin bloody war

And if they fancied me at darts a trail o' broken hearts

Coulda led to me through any boozer door

One hand would carry tiles, lay concrete pipe for miles

While the other one was back fillin the trench

I could dead-lift a barrel, flog the arse aff 'Bump

Er Farrell'

All before this evil stole away my strength

Until I ran into a shadow & chased her down the alley

Where she had her way with me against a wall

Laid me with a curse that left me sober & godless

Saved my life and took away my soul

My soul

I’d struggle;

Oh I’m sure if I only had a conscience

'round Hogmanay or March seventeen

Surely it’s a sin to be sober & godless

When half the bloody world is wearin' green

I’d sing a song of old, draw tears from a statue

And I wasnae one to spare the beast the rod

Tho' I still feared the mystic powers of smoke & strong whisky

To lay me low before an angry God

Until I ran into a shadow & chased her down the alley

Where she had her way with me against a wall

Laid me with a curse that left me sober & godless

Saved my life and took away my soul

Until I ran into a shadow & chased her down the alley

Where she had her way with me against a wall

Laid me with a curse that left me sober & godless

Saved my life and took away my soul

I’m like a ship without an anchor, no tenderness nor rancour

Doomed never to see heaven nor a hell

A ragged empty coat blowin' round these mortal streets

Until I find a way to lift this spell

No Love, no hate, no substance, no weight

A jilted lover in an arsehole of a state!

Я б заспівав для вас пісню, якби я міг нести мелодію

Або навіть для початку складіть два слова разом

Але я все в розбіжності, бачите, наполовину таким, яким був раніше

Олов'яна людина без свого знаменитого серця

Колись я використовував мову, яка могла зняти фарбу зі стін

І намалюйте кольором щіки загартованих шахраїв

Я б сперечався з науковцями, поки їхні слова не застрягли в їхніх комірах

І вони помчали додому, щоб спалити свої дорогоцінні книги

Аж поки я не наткнувся на тінь і не погнався за нею по алеї

Де вона пробивалася зі мною об стіни

Поклав на мене прокляття, яке залишило мене тверезим і безбожним

Врятував мені життя і забрав мою душу

Я б обвів м’яч навколо захисників, обійшов би лихварів

І грав у більярд, наче в кривавій війні

І якщо вони вподобали мене в дартс, це слід за розбитими серцями

Могли б привести до мене через будь-які двері випивки

Одна рука носила плитку, клала бетонні труби на милі

У той час як інший повернувся, заповнював траншею

Я могла б підняти бочку, відшмагати дупу від удару

Er Farrell

Усе до того, як це зло вкрало мою силу

Аж поки я не наткнувся на тінь і не погнався за нею по алеї

Де вона пробивалася зі мною об стіни

Поклав на мене прокляття, яке залишило мене тверезим і безбожним

Врятував мені життя і забрав мою душу

Моя душа

я б боровся;

О, я впевнений, якби у мене була лише совість

"навколо Гогманай або сімнадцятого березня

Безсумнівно, гріх бути тверезим і безбожним

Коли половина кривавого світу зелена

Я б співав стару пісню, тягнув сльози зі статуї

І я був із тих, хто пощадив звіра вудку

Хоча я все ще боявся містичної сили диму й міцного віскі

Щоб покласти мене перед розгніваним Богом

Аж поки я не наткнувся на тінь і не погнався за нею по алеї

Де вона пробивалася зі мною об стіни

Поклав на мене прокляття, яке залишило мене тверезим і безбожним

Врятував мені життя і забрав мою душу

Аж поки я не наткнувся на тінь і не погнався за нею по алеї

Де вона пробивалася зі мною об стіни

Поклав на мене прокляття, яке залишило мене тверезим і безбожним

Врятував мені життя і забрав мою душу

Я як корабель без якоря, без ніжності чи злості

Приречені ніколи не бачити ні раю, ні пекла

Потертий порожній пальто віє цими смертними вулицями

Поки я не знайду способу зняти це заклинання

Ні любові, ні ненависті, ні субстанції, ні ваги

Викинутий коханець у жопі штату!