A Fistful O' Roses - The Rumjacks

Oh I’ve loved you from afar, I’ve borne you like a scar

Sung your name across the bloody Colfiorito

But a poison took your heart, you charmless little tart

Now you’ve nary a jot o' bother at all for me-o

This old town has gone to bits, all the folk are off their tits

Screamin', «Hoo-rah!

Hurry the fuck t’blazes!»

A right parade o' fools come to stomp all o’er yer jewels

Like a fistful o' half dead roses

And we’re here again, ho again, let the whisky flow again

Let the taps blow again, sound away the knell

Like a fistful o' roses, we’ll take 'em to the grave

Every last tale there is to tell

Oh, this boozer is a wreck, all up and down the deck

Like a tired old sinner off her game

Wi' her blood red lips, and her youth about her hips

Still the regulars all love her just the same

Where the mud-spat boots cut their way among the suits

And the Sally’s come to rattle the can for Jesus

'Til they chain up all the doors and toss out all the whores

Wi' a fistful o' half dead roses

And we’re here again, ho again, let the whisky flow again

Let the taps blow again, sound away the knell

Like a fistful o' roses, we’ll take 'em to the grave

Every last tale there is to tell

May all the Autumn leaves turn to Twenties at yer feet

And the high and mighty come to know your thunder

We could set the world ablaze, but these are early days

And there’s still a hell of a road for us tae wander

And there’s one here among us’ll outlive the rest

Take a tipple to his foibles and his praises

'Til they strike him off the roll and chuck him doon a hole

Wi' a fistful o' half dead roses

And we’re here again, ho again, let the whisky flow again

Let the taps blow again, sound away the knell

Like a fistful o' roses, we’ll take 'em to the grave

Every last tale there is to tell

And we’re here again, ho again, let the whisky flow again

Let the taps blow again, sound away the knell

Like a fistful o' roses, we’ll take 'em to the grave

Every last tale there is to tell

О, я любив тебе здалеку, я ніс тебе, як шрам

Заспівав своє ім’я в кривавому Кольфіоріто

Але отрута забрала твоє серце, ти, нечарівний маленький

Тепер ти зовсім не турбуєшся для мене

Це старе місто зруйнувалося, всі люди знялися

Кричить: «Ура!

Поспішайте, блядь, запали!»

Правильний парад дурнів приходить, щоб топтати всі ваші коштовності

Як пригорща напівмертвих троянд

І ми знову тут, знову, знову нехай віскі потече

Нехай знову дмуть крани, пролунають дзвони

Як пригорщ троянд, ми віднесемо їх у могилу

Кожну останню казку можна розповісти

О, ця випивка — уламка, все вгору і вниз по колоді

Як втомлена стара грішниця від своєї гри

З її криваво-червоними губами і її молодістю на стегнах

І все одно завсідники всі люблять її однаково

Там, де чоботи, заплескані грязюкою, прорізали собі дорогу серед костюмів

І Саллі приїхала грукати банкою для Ісуса

«Поки вони не закріплять ланцюгами всі двері й не викинуть усіх повій

Пригорща напівмертвих троянд

І ми знову тут, знову, знову нехай віскі потече

Нехай знову дмуть крани, пролунають дзвони

Як пригорщ троянд, ми віднесемо їх у могилу

Кожну останню казку можна розповісти

Нехай все осіннє листя перетвориться на двадцяті біля твоїх ніг

І високі й могутні пізнають твій грім

Ми можемо підпалити світ, але це ранні дні

І для нас ще є пекельна дорога

І серед нас є один, який переживе решту

Візьміть чайку до його недоліків і його похвал

«Поки вони не знімуть його з рулону й не кинуть у дірку

Пригорща напівмертвих троянд

І ми знову тут, знову, знову нехай віскі потече

Нехай знову дмуть крани, пролунають дзвони

Як пригорщ троянд, ми віднесемо їх у могилу

Кожну останню казку можна розповісти

І ми знову тут, знову, знову нехай віскі потече

Нехай знову дмуть крани, пролунають дзвони

Як пригорщ троянд, ми віднесемо їх у могилу

Кожну останню казку можна розповісти