Bus Floor Bottles - The Rumjacks

There’s a touch o' rain to greet the train

Where it coughs up all its contents on the town

From near and far, they’ll hug the bar

And the talk gets cheap and nasty by the hour

The only kiss they’d ever cared for was the bottle

And they’ll fall into a methylated love until whenever

To run from your shadows half the battle

And they’ll sit &mutter bitter little words about the weather

Or whatever

And the bus floor bottles ring

While the drunks are tryin' to sing

And I can’t feel a thing beneath me

Though he combs the bins for empty tins

They say that he’s got a fortune stashed away

And when they toss him out that means the boss is in

Or else they’d let him stay

The rain rolls down the window

Falls like shells on the horizon

Giving rise to all his memories of home

Where sirens aren’t such pretty things and the fear so paralysin'

It could turn the air you breathe into stone

And the bus floor bottles ring

While the drunks are tryin' to sing

And I can’t feel a thing beneath me

And the bus floor bottles ring

While the drunks are tryin' to sing

And I can’t feel a thing beneath me

The kids run feral up and down the street

And meet their friends for life, or so they swear

And the bright young man sings 'Kick the can'

Walking hand in hand with his love to god knows where

She says 'this is killin' me, it’s been for a year or three,

I’ve gotta get away, good luck, take care'

'Cos the wind’ll rattle and the wind’ll roar

But the shit’ll only settle at the poor folks' door 'round here

I swear

And the bus floor bottles ring

While the drunks are tryin' to sing

And I can’t feel a thing beneath me

And the bus floor bottles ring

While the drunks are tryin' to sing

And I can’t feel a thing beneath me

And the bus floor bottles ring

While the drunks are tryin' to sing

And I can’t feel a thing

And the bus floor bottles ring

While the drunks are tryin' to sing

And I can’t feel a thing beneath me

Щоб привітати потяг, є дотик

Де він викашлює весь свій вміст на місто

Зблизька й здалеку вони обіймають бар

І розмови щогодини стають дешевими й неприємними

Єдиний поцілунок, який вони коли-небудь піклувалися, була пляшка

І вони будуть впадати в метильовану любов до будь-якого часу

Утекти від твоєї тіні – половина успіху

І вони сидітимуть і бурмочуть гіркі слова про погоду

Або що завгодно

І дзвонять пляшки на підлозі автобуса

Поки п’яні намагаються співати

І я не відчуваю нічого під собою

Хоча він прочісує смітники в пошуках порожніх консервних банок

Кажуть, що в нього заховали статки

А коли його викидають, це означає, що бос всередині

Або вони дозволили йому залишитися

Дощ котиться у вікно

Падає, як снаряди на горизонт

Викликає всі його спогади про дім

Де сирени не такі красиві, а страх такий паралізуючий

Це може перетворити повітря, яким ви дихаєте, на камінь

І дзвонять пляшки на підлозі автобуса

Поки п’яні намагаються співати

І я не відчуваю нічого під собою

І дзвонять пляшки на підлозі автобуса

Поки п’яні намагаються співати

І я не відчуваю нічого під собою

Діти дикі бігають по вулиці

І зустрічати своїх друзів на все життя, або так вони клянуться

І світлий юнак співає «Kick the can»

Ходить рука об руку зі своєю любов’ю до бог знає де

Вона каже: «Це мене вбиває, це вже рік чи три,

Я мушу тікати, удачі, бережи себе"

«Бо вітер гримить і вітер гуркоче

Але лайно оселиться тут лише біля дверей бідних людей

Я присягаю

І дзвонять пляшки на підлозі автобуса

Поки п’яні намагаються співати

І я не відчуваю нічого під собою

І дзвонять пляшки на підлозі автобуса

Поки п’яні намагаються співати

І я не відчуваю нічого під собою

І дзвонять пляшки на підлозі автобуса

Поки п’яні намагаються співати

І я нічого не відчуваю

І дзвонять пляшки на підлозі автобуса

Поки п’яні намагаються співати

І я не відчуваю нічого під собою