The Rising of the Moon - The Dubliners

«Tell me, tell me, Sean OґFarrell, tell me why you hurry so?»

«Hush mavoughal, hush and listen,» and his face was all aglow

«I bear orders from the captain, get you ready quick and soon

With your pike upon your shoulder for the rising of the moon»

«Tell me, tell me, Sean OґFarrell, where the gatherinґ is to be?»

«Near the old spot by the river, right well known to you and me»

«One more thing, the signal token?»

«Whistle up the marching tune

For our pikes must be together by the rising of the moon»

Out from many a mud-walled cabin, eyes were lookinґ through the night

Many a manly heart was throbinґ for the blessed morning light

A cry arose along the river, like some bansheeґs mournful croon

And a thousand pikes were flashing by the rising of the moon

All along the shining river one black mass of men was seen

And above them in the night wind floated our immortal green

Death to every foe and traitor.

Onward, strike the marching tune

And hurrah me boys for freedom, itґs the rising of the moon

Well they fought for dear old Ireland, and full bitter was their fate,

Oh what glorious pride and sorrow fills the name of ninety-eight.

But thank God eґen now are beating hearts in mankindґs burning noon,

Who will follow in their footsteps, at the rising of the moon.

«Скажи мені, скажи мені, Шоне ОґФаррелл, скажи мені чому ти так поспішаєш?»

«Тихо, мовчи, мовчи і слухай», і його обличчя засяяло

«Я ношу наказ від капітана, готуйте вас швидко і швидко

З щукою на плечі на схід місяця»

«Скажи мені, скажи мені, Шоне ОґФаррел, де має бути зібрання?»

«Біля старого місця біля річки, добре знайомого нам із вами»

«Ще одне, сигнальний жетон?»

«Свисстіть маршеву мелодію

Бо наші щуки повинні бути разом до сходу місяця»

З багатьох кают із глинобитними стінами очі дивилися крізь ніч

Багато мужніх сердець тремтіло перед благословенним ранковим світлом

Уздовж річки пролунав крик, наче скорботний пісень якогось банші

І тисяча щук спалахнула на сході місяця

Уздовж сяючої річки було видно одну чорну масу людей

А над ними в нічному вітрі плив наш безсмертний зелень

Смерть кожному ворогу та зраднику.

Далі, вдарте маршової мелодії

І вітайте мене, хлопці, за свободу, це схід місяця

Що ж, вони воювали за дорогу стару Ірландію, і гірка була їхня доля,

Ох, яка славна гордість і смуток наповнюють ім’я дев’яносто восьми.

Але слава Богу, що зараз б'ються серця в палаючий полудень людства,

Хто піде їхніми слідами під час сходу місяця.