The Button Pusher - The Dubliners

I am the man, the well fed man

In charge of the terrible knob

The most pleasing thing about it

It’s almost a permanent job

When the atom war is over

And the world is split in three

A consolation I’ve got, well, maybe it’s not

There’ll be nobody left but me

I sit at my desk in Washington

In charge of this great machine

More vicious than Adolf Hitler

More deadly than strychnine

And in the evening after a tiring day

Just to give myself a laugh

I hit the button a playful belt

And I listen for the blast

I am the man, the well fed man

In charge of the terrible knob

The most pleasing thing about it

It’s almost a permanent job

When the atom war is over

And the world is split in three

A consolation I’ve got, well, maybe it’s not

There’ll be nobody left but me

If Brezhnev starts his nonsense

And makes a nasty smell

With a wink and a nod from Nixon

I’ll blast them all to hell

And as for that fellow Castro

Him with the sugar cane

He needn’t hide behind his whiskers

I’ll get him just the same

I am the man, the well fed man

In charge of the terrible knob

The most pleasing thing about it

It’s almost a permanent job

When the atom war is over

And the world is split in three

A consolation I’ve got, well, maybe it’s not

There’ll be nobody left but me

If me wife denies my conjucular rights

Or me breakfast milk is sour

From eight to nine in the morning

You’re in for a nervous hour

The button being so terribly close

It’s really a dreadful joke

A bump of my ass as I go past

And we’ll all go up in smoke

I am the man, the well fed man

In charge of the terrible knob

The most pleasing thing about it

It’s almost a permanent job

When the atom war is over

And the world is split in three

A consolation I’ve got, well, maybe it’s not

There’ll be nobody left but me

Now I’m thinking of joining the army

The army that bans the bomb

We’ll take up a large collection

And I’ll donate my thumb

For without it I am helpless

And that’s the way to be

You don’t have to kill the whole bloody lot

To make the people free

I am the man, the well fed man

In charge of the terrible knob

The most pleasing thing about it

It’s almost a permanent job

When the atom war is over

And the world is split in three

A consolation I’ve got, well, maybe it’s not

There’ll be nobody left but me

Я мужчина, сита людина

Відповідає за жахливу ручку

Найприємніше в цьому

Це майже постійна робота

Коли атомна війна закінчиться

І світ розділений на трьох

Я маю втіху, можливо, це й не так

Не залишиться нікого, крім мене

Я сиджу за мій стіл у Вашингтоні

Відповідає за цю чудову машину

Злісніше, ніж Адольф Гітлер

Смертельніше за стрихнін

А ввечері після виснажливого дня

Просто щоб посміятися

Я натиснув на кнопку грайливий пояс

І я прислухаюся до вибуху

Я мужчина, сита людина

Відповідає за жахливу ручку

Найприємніше в цьому

Це майже постійна робота

Коли атомна війна закінчиться

І світ розділений на трьох

Я маю втіху, можливо, це й не так

Не залишиться нікого, крім мене

Якщо Брежнєв починає свою нісенітницю

І створює неприємний запах

З підморгуванням і кивком від Ніксона

Я знесу їх усіх до біса

А щодо того товариша Кастро

Його з цукровою тростиною

Йому не потрібно ховатися за вусами

Я дістану його так само

Я мужчина, сита людина

Відповідає за жахливу ручку

Найприємніше в цьому

Це майже постійна робота

Коли атомна війна закінчиться

І світ розділений на трьох

Я маю втіху, можливо, це й не так

Не залишиться нікого, крім мене

Якщо моя дружина заперечує мої подружні права

Або в мене молоко на сніданок кисло

З восьмої до дев’ятої ранку

Вас чекає нервована година

Кнопка дуже закрита

Це дійсно жахливий жарт

Удар моєї дупи, коли я проходжу повз

І ми всі закуримо

Я мужчина, сита людина

Відповідає за жахливу ручку

Найприємніше в цьому

Це майже постійна робота

Коли атомна війна закінчиться

І світ розділений на трьох

Я маю втіху, можливо, це й не так

Не залишиться нікого, крім мене

Тепер я думаю про те, щоб піти в армію

Армія, яка забороняє бомбу

Ми візьмемо велику колекцію

І я пожертвую мій великий палець

Бо без цього я безпорадний

І так бути

Вам не потрібно вбивати всю криву

Зробити людей вільними

Я мужчина, сита людина

Відповідає за жахливу ручку

Найприємніше в цьому

Це майже постійна робота

Коли атомна війна закінчиться

І світ розділений на трьох

Я маю втіху, можливо, це й не так

Не залишиться нікого, крім мене