Rotolando - Talco

Dame un minuto, deja que te cuente

Deja que te diga lo que piense

Deja que te diga lo que bien sé

Deja que narre y que represente

Deja que te agarre y que te suelte

Deja que comparta el presente hoy

Deja que te busque y que te encuentre

Solo quiero que te guste, lonely boy

Dame un minuto, deja que te cuente

Deja que te diga lo que piense

Deja que te diga lo que bien sé

Deja que narre y que represente

Deja que te agarre y que te suelte

Déjame que entre en tu mente

Deja que te busque y que te encuentre

Solo quiero que te guste, lonely girl

Dame un minuto, deja que te cuente

Que la vida es un río que nace del amor que es una fuente

Aprendemos a confluir como afluentes

Que aunque muchos riachuelos lleguen directamente al mar

La gente quiere amar, los que solo quieren catar

Pollas y coños están locos de atar

Acabarán hasta el moño buscándose entre la multitud

Yo siempre he tenido claro que eras tú

Aunque tú no quieras nada de mi, todo lo cura el tiempo

Y yo hace mucho que aprendí a seguir en movimiento

Me da fuerzas para ser MC, eso si funciona

No aprecian a mi animal pero aplauden a mi persona

¿Y qué si el mundo no me necesita?

Yo no necesito al mundo

Necesito un segundo y una incógnita y música

Madre del amor gloria bendita

Despierta el dolor desde la parte más recóndita

Dolor que invita a soñar, la esperanza radica en el gesto

Aunque el gesto se suele malinterpretar

Como malinterpreté yo los de esa chica

Aunque el corazón palpita hay qué aprender a claudicar

(¿Me comporto como esperan o espero a qué se comporten?)

Al final cede primero el que menos lo soporte y yo soy blando

Gelatina temblando, el tiempo está pasando

Y yo me he quedado aquí solano hablando

Además se está nublando, el tiempo se está burlando de mi alma

Busco la calma que es un bien escaso

Estando medio vacío el vaso

Medio lleno por la rima que me extasió

(Estas y yo) Mis letras son mis pobres soluciones

Me sacan de situaciones, me evitan marrones, me curan bajones

RAP nunca me abandones

Cuando nadie me quiera haré arte con mis depresiones, otra vez

El reloj parado y yo sintiéndome más viejo

Sentado observo el presente convirtiéndose en recuerdo

Caótico contexto, se ampara en ser progreso

Sin mediar nos lo impusieron, y actúa sin consenso

Y en medio del mismo, tú y yo como foráneos

Exigiéndonos pasión aún después de tantos años

La fobia al dolor ajeno, el temor a morir solos

Y la droga mas potente, sentirnos necesarios

Hoy si me deprimo me digo que es voluntario

Someto al raciocinio el mínimo cambio de ánimo

Me animo si aminoro con un «Todo es relativo»

Mucho mejor que mi charla es el poder comparativo

Y por mi condición humana sigo sintiéndome indefenso

Pienso cuál será el variable que tantos hoy corrompe

Cuántas vueltas por la psique, la vida y le monde

Debo dar antes de ocupar el lugar que me corresponde

¡Ingenuo!

Hablas como si el camino en sí mismo

No fuera ya el propio destino

¿Qué se aprende del triunfo?

Dime

¿Qué de la derrota?

Trágate ya la egolatría

Y considera cualquier cambio de opinión una victoria

¿Cuánto hace qué no cambias tu propio punto de vista?

¿Cuánto hace qué no te deshaces de lo que más necesitas?

¿Sabes?

Lo mejor de las personas sale en sus momentos bajos

Y no buscando atajos a la vida

Y allí seguí sentado, con cuestiones y complejos

Obteniendo el cruel silencio transformándose en consejos

Prometí cero lamentos a condición de nuevos vientos

Ey, pero solo con ser yo ya estoy contento

Puedes ponerle más arena al reloj, que no se acabe el tiempo

Resuenan sin sueño gotas de pensamientos tendidos del techo

Dejo que me aborden, tengo el control de mi desorden

Pensando en ti, estoy comiendo demasia’o

A veces perderse parece ser necesario

Querer estar solo, no es querer sentirse solo, no

Y la nostalgia devasta el calendario

Agito otro café por la mañana

Ella sonríe al ver mi cara de sueño y se duerme otra vez

Ayer desayunaba a las tres

Y ahora el curro me plantea la vida

Como cuando pasa pero no la ves

Sereno en septiembre, desquiciado en junio

Y otro agosto lleno de playas y de montañas

Me abro una lata y suena el «shhh» como en las olas

Me abro la mente y tic-tac como en las horas

¿Tú dudas o lloras?

Otro mundo ilusiona

Las personas que irrumpen en la mente y avanzan desnudas

Sinceras, sin jefes, fronteras o pugnas

Tengo las ideas claras y demasiadas preguntas

Cada mañana en el espejo vemos como nos hacemos viejos

Perdemos vigor y ganamos en carisma

A veces pensarás que te desquicia

Otras que «¡Wow!», la vida te vicia, puntos de vista

El mundo que han construido encima no nos deja ver

Y la miseria en la calle me llena el alma de rabia

Una calma rara aguarda mientras no se libera

Me dice: «Tú sigue, hazlo simple, ¡Solo canta!»

Las playas de El Maresme me pusieron pañales

Desde este rincón la ciudad no parece tan grande

A veces nos olvidamos de ser animales

El silencio habla, me callo yo y grita el alma

Dame un minuto, deja que te cuente

Deja que te diga lo que piense

Deja que te diga lo que bien sé

Deja que narre y que represente

Deja que te agarre y que te suelte

Deja que comparta el presente hoy

Deja que te busque y que te encuentre

Solo quiero que te guste, lonely boy

Dame un minuto, deja que te cuente

Deja que te diga lo que piense

Deja que te diga lo que bien sé

Deja que narre y que represente

Deja que te agarre y que te suelte

Déjame que entre en tu mente

Deja que te busque y que te encuentre

Solo quiero que te guste, lonely girl

Дайте мені хвилину, дозвольте мені сказати вам

Дозвольте сказати вам, що я думаю

Дозвольте сказати вам те, що я добре знаю

Дозвольте мені розповісти та представити

Дозволь мені схопити тебе і відпустити

Дозвольте мені сьогодні поділитися подарунком

Дозволь мені шукати тебе і знайти

Я просто хочу, щоб я тобі подобався, самотній хлопчик

Дайте мені хвилину, дозвольте мені сказати вам

Дозвольте сказати вам, що я думаю

Дозвольте сказати вам те, що я добре знаю

Дозвольте мені розповісти та представити

Дозволь мені схопити тебе і відпустити

Дозволь мені проникнути у твій розум

Дозволь мені шукати тебе і знайти

Я просто хочу, щоб я тобі подобалася, самотня дівчино

Дайте мені хвилину, дозвольте мені сказати вам

Що життя - це ріка, яка народжується з любові, яка є джерелом

Ми вчимося текти, як притоки

Хоча багато струмків сягають прямо моря

Люди хочуть любити, ті, хто хочуть лише смакувати

Півні та кицьки шаленіють

Вони закінчаться до лука, шукаючи один одного в натовпі

Мені завжди було ясно, що це ти

Навіть якщо ти від мене нічого не хочеш, час лікує все

І я давно навчився рухатися

Це дає мені сили бути МС, якщо це працює

Вони не цінують мою тварину, але вони аплодують мені

То що, якщо я не потрібен світу?

Мені не потрібен світ

Мені потрібен другий і невідомий і музика

Мати любові блаженна слава

Пробудіть біль із найпотаємнішої частини

Біль, що запрошує мріяти, надія криється в жесті

Хоча цей жест часто неправильно розуміють

Як я неправильно зрозумів цю дівчину

Хоч серце б’ється, треба вчитись здаватися

(Чи поводжуся я так, як очікується, чи чекаю, поки вони поводитимуться?)

Зрештою, той, хто найменше підтримує, поступається першим, і я стаю м’яким

Желе труситься, час минає

А я залишився тут сам і розмовляв

Плюс хмариться, час знущається над моєю душею

Я шукаю спокій, який є рідкісним товаром

Стакан наполовину порожній

Наполовину заповнена рима, яка приводить мене в екстаз

(Ці та я) Мої тексти - мої погані рішення

Вони виводять мене з ситуацій, вони уникають моїх коричневих, вони виліковують мене

Реп ніколи не залишає мене

Коли мене ніхто не любитиме, я знову створю мистецтво зі своїх депресій

Годинник зупинився, і я відчув себе старшим

Сидячи, я спостерігаю, як теперішнє стає спогадом

Хаотичний контекст, знаходить притулок у прогресі

Без посередництва вони нам його нав'язали, і воно діє без консенсусу

А в середині цього ми з вами як іноземці

Вимагають від нас пристрасті навіть через стільки років

Фобія чужого болю, страх померти на самоті

І найпотужніший наркотик, відчуття необхідності

Сьогодні, якщо я впадаю в депресію, я кажу собі, що це добровільно

Я підкоряю розуму найменшу зміну настрою

Мене підбадьорюють, якщо я сповільнююсь, кажучи "Все відносно"

Набагато краще, ніж моя розмова, порівняльна сила

І через свій людський стан я досі почуваюся беззахисним

Я думаю, що буде тією змінною, яка сьогодні так багатьох розбещує

Скільки кіл через психіку, життя і le monde

Я повинен дати, перш ніж зайняти своє законне місце

Наївно!

Розмовляєш, наче сама дорога

Це вже не була сама доля

Що дає перемога?

Скажи мені

А поразка?

Проковтнути егоманію

І вважайте будь-яку зміну думки перемогою

Скільки часу минуло з тих пір, як ви змінили власну точку зору?

Скільки часу минуло з тих пір, як ви позбулися того, що вам найбільше потрібно?

Ти знаєш?

Найкраще з людей виявляється у важкі моменти

І не шукати коротких шляхів до життя

А там я продовжував сидіти, з питаннями і комплексами

Перетворення жорстокої тиші на підказки

Я пообіцяв, що нічого не шкодую за умови нових вітрів

Гей, але просто будучи собою, я вже щасливий

Ви можете покласти більше піску в годинник, щоб час не закінчувався

Зі стелі лунають безсонні краплі думок

Я дозволяю їм впоратися зі мною, я контролюю свій безлад

Думаючи про тебе, я занадто багато їм

Іноді здається, що заблукати необхідно

Бажання бути самотнім — це не бажання відчувати себе самотнім, ні

І ностальгія спустошує календар

Вранці я змішую ще одну каву

Вона посміхається, побачивши моє спляче обличчя, і знову засинає

Вчора я снідав о третій

А зараз робота піднімає моє життя

Як коли це відбувається, але ви цього не бачите

Безтурботно у вересні, безтурботно у червні

І ще один серпень, повний пляжів і гір

Я відкриваю консервну банку і лунає «шшш» як у хвилях

Я відкриваю свій розум і тік-так, як у годинах

Ти сумніваєшся чи плачеш?

Інший світ ілюзій

Люди, які вриваються в розум і ходять голі

Щиро, без босів, кордонів і боротьби

У мене є чіткі ідеї та забагато питань

Кожного ранку в дзеркалі ми бачимо, як старіємо

Ми втрачаємо бадьорість і отримуємо харизму

Іноді вам здається, що це зводить вас з розуму

Окрім «Вау!», життя викликає залежність, точки зору

Світ, який вони збудували нагорі, не дає нам побачити

І біда на вулиці наповнює мою душу люттю

Рідкісний спокій чекає, поки його не випустять

Він мені каже: «Ти давай, просто, співай!»

Пляжі Ель-Маресме одягли мене в пелюшки

З цього кутка місто не здається таким вже й великим

Іноді ми забуваємо бути тваринами

Тиша говорить, я мовчу і душа кричить

Дайте мені хвилину, дозвольте мені сказати вам

Дозвольте сказати вам, що я думаю

Дозвольте сказати вам те, що я добре знаю

Дозвольте мені розповісти та представити

Дозволь мені схопити тебе і відпустити

Дозвольте мені сьогодні поділитися подарунком

Дозволь мені шукати тебе і знайти

Я просто хочу, щоб я тобі подобався, самотній хлопчик

Дайте мені хвилину, дозвольте мені сказати вам

Дозвольте сказати вам, що я думаю

Дозвольте сказати вам те, що я добре знаю

Дозвольте мені розповісти та представити

Дозволь мені схопити тебе і відпустити

Дозволь мені проникнути у твій розум

Дозволь мені шукати тебе і знайти

Я просто хочу, щоб я тобі подобалася, самотня дівчино