Маки червоні - Таисия Повалий, Иосиф Кобзон

Гей… гей-го… гей-го… гей-го…

Гей… гей-го… гей-го… гей-го…

Цвiт навеснi i з юних лiт, цвiт дивних снiв,

Краса землi привiтно так, серце, зоря, червоний мак.

Приспiв:

Маки червонi, юначе безсоння — кохання першого прощальний знак.

Квiтнуть, зорiють, як раннi надiї, той цвіт нев’янущий горить у нас.

Маки червонi, вогні на перонi, вiдходить поїзд у далеку путь.

Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.

Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.

Ти повертай стежки назад, не облiтай, цвiти як сад!

У височiнь промiння сiй, мак — чарiвник, юначих мрiй.

Приспiв:

Маки червонi, юначе безсоння — кохання першого прощальний знак.

Квiтнуть, зорiють, як раннi надiї, той цвіт нев’янущий горить у нас.

Маки червонi, вогні на перонi, вiдходить поїзд у далеку путь.

Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.

Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.

Знай, мила, знай: хай мчать лiта, квiтка душi не облiта.

У вечори і днi розлук прийде вона до твоїх рук.

Приспiв:

Маки червонi, юначе безсоння — кохання першого прощальний знак.

Квiтнуть, зорiють, як раннi надiї, той цвіт нев’янущий горить у нас.

Маки червонi, вогні на перонi, вiдходить поїзд у далеку путь.

Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.

Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.

Ти не забудь, ти не забудь, ти не забудь.

Гей… гей іди… гей іди… гей іди…

Гей… гей іди… гей іди… гей іди…

Цвіт навесні і з юних літ, цвіт дивних снів,

Краса землі така, серце, зорі, червоний мак.

Внесок:

Маки червоні, юнака безсоння - любов першого прощального знака.

Цвіти, світанок, як ранні надії, горить в нас той нев’янучий квітка.

Маки червоні, ліхтарі на пероні, потяг їде далеко.

Не забувай наших дядьків і розставань, люба, не забувай.

Не забувай наших дядьків і розставань, люба, не забувай.

Відвертаєш стібки, не переливаєшся, цвістиш, як сад!

На висоті промінь сяє, мак - чарівник, юні мрії.

Внесок:

Маки червоні, юнака безсоння - любов першого прощального знака.

Цвіти, світанок, як ранні надії, горить в нас той нев’янучий квітка.

Маки червоні, ліхтарі на пероні, потяг їде далеко.

Не забувай наших дядьків і розставань, люба, не забувай.

Не забувай наших дядьків і розставань, люба, не забувай.

Знай, милий, знай: хай біг летить, квітка душі не заливається.

Увечері і дні розлуки прийдуть до ваших рук.

Внесок:

Маки червоні, юнака безсоння - любов першого прощального знака.

Цвіти, світанок, як ранні надії, горить в нас той нев’янучий квітка.

Маки червоні, ліхтарі на пероні, потяг їде далеко.

Не забувай наших дядьків і розставань, люба, не забувай.

Не забувай наших дядьків і розставань, люба, не забувай.

Не забуваєш, не забуваєш, не забуваєш.