Апофения - Svyat

Смеяться прилюдно, орать, но не то

Земля неуютна, моральный притон

Ротик не разевай, а

Ротик не разевай

Смеяться прилюдно, орать, но не то

Земля неуютна, моральный притон

Ротик не разевай, а

Ротик не разевай

Выше денег, я облетел пейзаж внизу

Я слышал тени и разглядел здесь каждый звук

Кем ты станешь не ебёт, все ищут тут развлечений

И ты знаешь меня рвёт от пищи для размышлений

С детства я чихал на всё, хронически болен

Дерзость по щекам и всё же как личность я помер

Земля пухом, позади огни миллиардов фасонов,

Но всем похер плюс один мир или одна хромосома

Гром, бес в ребро весь прикован лезть в микро

Блеск и кровь, без прикола здесь Некрополис трон

Все как шар, их явно накачали надули

Ты думал земля шар, я как Уго Чавес на кубе

Мечты те же терял и нелепо метаться

Лишь ты держишь меня на земле — гравитация

Смеяться прилюдно, орать, но не то

Земля неуютна, моральный притон

Ротик не разевай, а

Ротик не разевай

Смеяться прилюдно, орать, но не то

Земля неуютна, моральный притон

Ротик не разевай, а

Ротик не разевай

Ветер с песком мне летели в лицо

А. недетский сон, дни недели где зонт

А. злой ноябрь и те листочки на столбах

Скоро ягодки, уже цветочки, вас толпа

Бежать или место менять, идя по коду вен

Решай это вместо меня, ведь я плохой пример

От детей всегда воротит, злобный ор выносите,

А я сидел на повороте словно оперный зритель

Слов отпечатки точно бокала мало

Ну-ка сон дай перчатки чёто похолодало

Мне снились образы все те.

которыми не стать

И бились компасы, дети готово, всем спать

Смеяться прилюдно, орать, но не то

Земля неуютна, моральный притон

Ротик не разевай, а

Ротик не разевай

Смеяться прилюдно, орать, но не то

Земля неуютна, моральный притон

Ротик не разевай, а

Ротик не разевай

Сміятися прилюдно, кричати, але не те

Земля незатишна, моральне кубло

Ротик не роззявай, а

Ротик не разів

Сміятися прилюдно, кричати, але не те

Земля незатишна, моральне кубло

Ротик не роззявай, а

Ротик не разів

Вище грошей, я облітив пейзаж унизу

Я чув тіні і роздивився тут кожен звук

Ким ти станеш не ебет, усі шукають тут розваг

І ти знаєш мене рве від їди для роздумів

З дитинства я чхав на все, хронічно хворий

Зухвалість по щоках і все як особистість я помер

Земля пухом, позаду вогні мільярдів фасонів,

Але всім похер плюс один світ або одна хромосома

Грім, біс у ребро весь прикутий лізти в мікро

Блиск і кров, без приколу тут Некрополіс трон

Всі як куля, їх явно накачали надули

Ти думав земля куля, я як Уго Чавес на кубі

Мрії ті же втрачав і безглуздо метатися

Лише ти тримаєш мене на землі — гравітація

Сміятися прилюдно, кричати, але не те

Земля незатишна, моральне кубло

Ротик не роззявай, а

Ротик не разів

Сміятися прилюдно, кричати, але не те

Земля незатишна, моральне кубло

Ротик не роззявай, а

Ротик не разів

Вітер з піском мені летіли в обличчя

А. недитячий сон, дні тижня де парасолька

А. злий листопад і ті листочки на стовпах

Скоро ягідки, вже квіточки, вас натовп

Бігти або місце міняти, йдучи за кодом вен

Вирішуй це замість мене, адже я поганий приклад

Від дітей завжди верне, злісний ор виносите,

А я сидів на повороті немов оперний глядач

Слів відбитки точно келиху мало

Ану сон дай рукавички що похолодало

Мені снилися образи всі ті.

якими не стати

І билися компаси, діти готові, всім спати

Сміятися прилюдно, кричати, але не те

Земля незатишна, моральне кубло

Ротик не роззявай, а

Ротик не разів

Сміятися прилюдно, кричати, але не те

Земля незатишна, моральне кубло

Ротик не роззявай, а

Ротик не разів