Loreta - Sto zvířat

Zvuk zvonu z jedné staré věže

Padal jak hruška rovnou dolů

Na hlavu chodce?

Ale kdeže

Spad oknem přímo do kastrolu

S hrachovou kaší, žbluňk a ticho

Ten zvuk se v kaši rozpustil

A děti si pak hladí břicho

A skoro každý, kdo tam byl

Ať o kluka šlo nebo holku

Řeknu to hned v té další větě:

Pak tiše zvonil místo pšouků

Znělo to jako na Loretě

Zvuk zvonů často padá z věží

A tak chci jenom připodotknout

Bez hrachu ten zvuk vyzní stěží

Tak nechte otevřené okno

Tak nechte otevřené okno

Tak nechte otevřené okno

Звук дзвону з однієї старої вежі

Впала, як груша, прямо вниз

На голові пішохода?

Але де

Падати через вікно прямо в каструлю

З гороховою кашею, плескіт і тиша

Звук розтанув у безлад

А діти потім пестять свої животики

І майже всі, хто там був

Чи то хлопчик, чи то дівчинка

Я скажу це в наступному реченні:

Тоді він тихо задзвонив замість калюж

Це звучало як Лорета

З веж часто лунає дзвін дзвонів

І тому я просто хочу зазначити

Без гороху звук майже не чути

Тому залиште вікно відкритим

Тому залиште вікно відкритим

Тому залиште вікно відкритим