Метель - Стас Михайлов

Я боюсь ночи очень.

Я боюсь дня, как огня.

Потому что я знаю точно, и точнее узнать нельзя -

Что однажды днем или ночью подо мной уплывёт земля.

Белым пламенем или чёрным я сгорю просто от тебя.

Я закажу постель фабрики ледяной.

Я вас прошу, метель, станьте моей женой!

Я лягу на постель памяти ледяной.

Я вас прошу, метель, станьте моей судьбой!

Я ищу счастья в несчастьях, я хочу дня, как тебя.

Просто кажется, знаешь, часто, будто сердце внутри огня.

Может, ветер задует спичку и погаснет пожар внутри.

Я прошу тебя, помоги мне - помоги мне, моя метель!

Я закажу постель фабрики ледяной.

Я вас прошу, метель, станьте моей женой!

Я лягу на постель памяти ледяной.

Я вас прошу, метель, станьте моей судьбой!

Я закажу постель...

Я закажу постель фабрики ледяной.

Я вас прошу, метель, станьте моей женой!

Я лягу на постель памяти ледяной.

Я вас прошу, метель, станьте моей судьбой!

Я дуже боюсь ночі.

Я боюсь дня, як вогню.

Тому що я знаю точно, і точніше дізнатися не можна

Що одного дня вдень чи вночі піді мною спливе земля.

Білим полум'ям чи чорним я згорю просто від тебе.

Я замовлю ліжко фабрики крижаної.

Я вас прошу, хуртовину, станьте моєю дружиною!

Я ляжу на ліжко пам'яті крижаної.

Я вас прошу, хуртовину, станьте моєю долею!

Я шукаю щастя у нещастях, я хочу дня, як тебе.

Просто здається, знаєш часто, ніби серце всередині вогню.

Може, вітер задує сірник і згасне пожежа всередині.

Я прошу тебе, допоможи мені - допоможи мені, моя хуртовина!

Я замовлю ліжко фабрики крижаної.

Я вас прошу, хуртовину, станьте моєю дружиною!

Я ляжу на ліжко пам'яті крижаної.

Я вас прошу, хуртовину, станьте моєю долею!

Я замовлю ліжко...

Я замовлю ліжко фабрики крижаної.

Я вас прошу, хуртовину, станьте моєю дружиною!

Я ляжу на ліжко пам'яті крижаної.

Я вас прошу, хуртовину, станьте моєю долею!