Королева вдохновения - Стас Михайлов

О тебе все мои стихи,

Для тебя — свет в моем окне.

Замолю я твои грехи,

Жаль, что приходишь лишь во сне...

По тебе слезы льёт душа,

Стёрты все обещания.

Но в моем теле, чуть дыша,

Теплится ожидание...

Ты — моя королева вдохновения,

Ты — моя повелительница снов,

Ты — моя, но судьбы хитросплетения

Не дают нам с тобой быть рядом вновь...

В каждом сне я тебя ищу,

Но метель замела следы.

Приходи — все тебе прощу,

В сердце осталась только ты!

Не смогли мы сберечь любовь,

Не нашли мы свой верный путь.

Я пишу фразы через боль,

Мне тебя больше не вернуть.

Ты — моя королева вдохновения,

Ты — моя повелительница снов.

Ты — моя, но судьбы хитросплетения

Не дают нам с тобой быть рядом вновь...

Нам с тобой,

Нам с тобой быть рядом вновь...

Про тебе всі мої вірші,

Для тебе світло в моєму вікні.

Замолю я твої гріхи,

Шкода, що приходиш лише уві сні.

По тобі сльози ллє душа,

Стерти всі обіцянки.

Але в моєму тілі, трохи дихаючи,

Теплиться очікування.

Ти моя королева натхнення,

Ти - моя володарка снів,

Ти моя, але долі хитросплетіння

Не дають нам з тобою бути поряд знову...

У кожному сні я тебе шукаю,

Але хуртовина заміла сліди.

Приходь - все тобі пробачу,

У серці лишилася тільки ти!

Не змогли ми зберегти любов,

Не знайшли ми свого вірного шляху.

Я пишу фрази через біль,

Мені тебе не повернути.

Ти моя королева натхнення,

Ти моя володарка снів.

Ти моя, але долі хитросплетіння

Не дають нам з тобою бути поряд знову...

Нам із тобою,

Нам із тобою бути поруч знову...